BRUK

Володимирська, 64 — дім родини Карпеків і Георгія Нарбута

сер. XIX ст.

Двоповерховий цегляний тинькований будинок середини XIX століття з карнизом великого виносу, відкритим ганком і рештками цегляної в’їзної брами ліворуч від фасаду. Найцікавіше — що відбувалося на другому поверсі в перші десятиліття XX століття. Там жила родина Д. Карпеки. Старший син Олександр Карпека (1894–1918) був одним із перших українських авіаконструкторів і льотчиків — літаки власної конструкції він споруджував просто на подвір’ї. Молодша донька Ганна стала музичним педагогом, серед її учнів — лауреати міжнародних конкурсів. З 14 жовтня до 5 грудня 1917 року в помешканні Карпек жив графік Георгій Нарбут — у ці місяці він створив кілька композицій знаменитої «Української абетки», зокрема літеру «Ч». Тут же мешкав історик Пилип Клименко. 1992 року на фасаді з’явилася бронзова дошка Нарбуту з «нарбутівськими» соняшниками в кутках. Тепер у будинку розташований ректорат університету імені Шевченка.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

Двоповерховий з підвалом, цегляний, тинькований будинок П-подібного плану з крилами різної довжини. У центрі головного фасаду — вхід з відкритим ганком (на другому поверсі йому відповідав балкон, втрачений). Цоколь рустований, вікна прямокутні, вікно другого поверху має напівциркульні сандрики; фасади оперізують профільовані пояски й розвинений фриз; карниз великого виносу на консолях надає будівлі величного вигляду. Наприкінці XIX століття крила розширили прибудовою з боку подвір’я. Збереглися металеві ковані ґрати парадних сходів і ліплення стель у багатьох кімнатах. Ліворуч від головного фасаду лишилися рештки в’їзної брами в цегляному стилі.

На початку XX століття другий поверх займала родина Д. Карпеки. Її старший син Олександр Карпека (1894–1918) став одним із перших українських авіаконструкторів і льотчиків; на подвір’ї садиби будував літаки власної конструкції. Молодша донька Ганна (за чоловіком Артоболевська; 1905–88) — музичний педагог, серед її учнів піаніст О. Насєдкін та інші лауреати міжнародних конкурсів. З 14 жовтня до 5 грудня 1917 року в помешканні Карпек жив Георгій Нарбут (1886–1920), графік, з 1919 ректор Української державної Академії мистецтв; у ті місяці створив кілька композицій із серії «Українська абетка». У ті ж роки тут разом із родиною Карпек мешкав історик Пилип Клименко (1887–1955), який у 1925–37 працював в установах ВУАН і писав про економічну та соціальну історію України; 1937 року його заарештували й вислали з Києва. Деякий час тут діяло Київське товариство грамотності (1892–1908).

У 2-й половині XIX століття тут жив Іван Рахманінов (1826–97), професор механіки, декан фізико-математичного факультету, з 1881 року ректор університету св. Володимира. У 1858–61 у будинку, що належав поміщикові Березовському, містилася канцелярія попечителя Київського навчального округу хірурга Миколи Пирогова, цензурний комітет і квартира для бідних студентів. 1992 року на фасаді встановили бронзову дошку з рельєфним портретом Нарбута (скульптор В. Клоков, архітектор М. Кислий). Нині тут ректорат Національного університету імені Шевченка.

Відомі люди

Георгій Нарбут — графік, з 1919 ректор Української державної Академії мистецтв; жив тут восени 1917, створив літеру «Ч» для «Української абетки».

Олександр Карпека — один із перших українських авіаконструкторів і льотчиків, будував літаки на подвір’ї садиби.

Ганна Артоболевська (Карпека) — музичний педагог, учителька піаністів-лауреатів.

Пилип Клименко — історик, працював в Інституті історії України ВУАН, репресований 1937.

Іван Рахманінов — професор механіки, ректор університету св. Володимира з 1881.

Микола Пирогов — хірург і педагог, попечитель Київського навчального округу, у 1858–61 тут була його канцелярія.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/budinok-rektoratu-universitetu-sered-19-st_-v-yakomu-prozhivali-rodina-karpek-klimenko-p-v_-narbut-g-i

← Володимирська, 62Володимирська, 69 →