1860–1900 · М. Іконников; В. Ніколаєв · неоренесанс
Михайло Іконников сорок років був київським губернським архітектором (1854–1895): Присутствені місця (у співавторстві), Лук’янівська в’язниця, медична клініка університету — це його проєкти. А для себе збудував двоповерховий будинок на розі, де й прожив до кінця життя. Потім дім двічі надбудовували, востаннє 1900 року за проєктом Володимира Ніколаєва. Найкраще в ньому — заокруглений ріг: каріатиди в динамічному дусі модерну тримають дугоподібний балкон третього поверху, а над ними — маленька баня з кованою короною (колись був шпиль).
Споруджений як приватний двоповерховий будинок архітектора М. Іконникова. Двічі надбудовувався, востаннє 1900 року за проєктом архітектора В. Ніколаєва; капітально реконструйований 1984 року.
Чотириповерховий цегляний Г-подібний будинок. Рустовані фасади в стилі неоренесанс розчленовані пілястрами корінфського та іонічного ордерів і тяжіють до симетрії відносно рогу. Розкріповки з парадними під’їздами відзначено башточками на даху. Заокруглена наріжна частина зі скульптурами каріатид у стилістиці модерну, що підтримують дугоподібний балкон третього поверху, підкреслена невеликою банею з кованою короною (спочатку — зі шпилем). Збереглися ажурні металеві огорожі парапету й балконів.
Тут до кінця життя мешкав Михайло Іконников (1818–1897) — київський губернський архітектор у 1854–1895 роках, автор проєктів Присутствених місць (у співавторстві), Лук’янівської в’язниці, медичної клініки університету.
Михайло Іконников — київський губернський архітектор (1854–1895), автор Лук’янівської в’язниці й клініки університету, жив тут до смерті 1897 року. Володимир Ніколаєв — архітектор надбудови 1900 року.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua, автор Б. Єрофалов), https://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/zhitloviy-budinok-18601900-v-yakomu-prozhivav-ikonnikov-m-s