Будинок первісно був двоповерховий, з фасадом у стилі класицизму. Наприкінці XIX століття його реконструювали: добудували ліве крило, надбудували третій поверх і ошатніше опорядили фасад. Наприкінці XIX — на початку XX століття належав родині купця першої гільдії, власника млина на Подолі Я. Кельбера. За радянських часів націоналізований, згодом пристосований під медичні заклади, інтер’єри реконструйовано. На подвір’ї зберігся флігель садиби (за оцінкою Зводу, без архітектурно-історичної цінності).
Триповерховий, з підвалами, цегляний, тинькований, Г-подібний у плані. Вхід влаштовано на тильному фасаді, на лівому фланзі — проїзд у двір. Перекриття пласкі, дах вальмовий під бляхою; первісне внутрішнє планування не збереглося. Зовнішнє оздоблення виконано в ренесансно-барокових формах. Десятивіконний фасад розв’язано за триосьовою схемою (симетрію трохи порушує зайве одновіконне прясло праворуч): осі означено центральною тривіконною та бічними одновіконними розкріповками, які на першому поверсі підкреслено фільончастими лопатками, на другому — пілястрами, на третьому — тричвертєвими канельованими колонами коринфського ордера. Пілястри другого поверху центральної розкріповки увінчано капітелями у вигляді жіночих голівок; вінцевий карниз збагачено модульйонами з акантом. На першому–другому поверхах простінки рустовано, а аркові й прямокутні прорізи третього поверху акцентовано масивними замковими каменями у формі кронштейнів. Звід називає будинок характерним зразком житла заможних власників. Нині тут міститься районна дитяча клінічна лікарня № 6 і кафедра педіатрії.