BRUK

Тарасівська, 19 — садиба Бонацького

1899–1900 (за іншими даними Зводу — забудова з 1879) · М. Казанський · еклектика, неоренесанс

Чотириповерховий цегляний будинок у стилі неоренесанс, який Звід називає добре збереженим зразком житлової споруди епохи еклектики. Забудову замовив власник ділянки С. Бонацький, а проєктував і наглядав арх. М. Казанський. Фасад центрально-осьовий, лише праворуч проїзд у двір порушує симетрію: розкріповки з півколонами коринфського ордера на п’єдесталах, вінцеві фігурні аттики, еркер на кронштейнах із банею, два ряди балконів із ажурними ґратами, аркові вікна з архівольтами, замкові камені, розетки, керамічні вставки з рослинними мотивами. На кожному поверсі — по дві квартири, на першому чотири- та п’ятикімнатні, вище п’яти- й шестикімнатні. У 1920–30-х у кв. № 8 мешкав ботанік Петро Оксіюк — професор Київського сільськогосподарського інституту, який першим у СРСР дослідив ембріологію й біологію цвітіння цукрових буряків. У 1939–43 у правому крилі жив Олександр Пироговський, один із керівників радянського підпілля в окупованому Києві.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

Садибу забудовано на замовлення власника ділянки С. Бонацького за проєктом і під наглядом арх. М. Казанського. Звід датує пам’ятку 1899–1900 роками, а в тексті статті подає й іншу дату — забудову з 1879-го. Головний будинок (№ 19) — чотириповерховий з підвалами, цегляний, наближений у плані до прямокутника, з двосхилим дахом по дерев’яних кроквах, односекційний, з парадними й чорними двомаршовими сходами. На кожному поверсі по дві квартири з двобічним розташуванням кімнат; перекриття пласкі дерев’яні, над проїздом — цегляні склепіння на металевих балках.

Чоловий фасад — у стилі неоренесанс. Симетрію центрально-осьової композиції порушує прямокутний проїзд праворуч. Центральну й бічні осі виділено розкріповками: на рівні першого–другого поверхів — рустованими лопатками, третього–четвертого — півколонами коринфського ордера на п’єдесталах, прикрашених гірляндами, із вінцевими фігурними аттиками. Вісь входу підсилює прямокутний еркер на кронштейнах, баня на даху та широкі тристулкові вікна. Між розкріповками — два ряди балконів з ажурними ґратами; фасад увінчує карниз зі здвоєними модульйонами. Арочні вікна четвертого й частково другого поверхів оздоблено архівольтами, що спираються на коринфські пілястри, замковими каменями, розетками й джгутиковою каймою; площину стіни декоровано керамічними вставками та ліпленням із рослинних і геометричних мотивів. Флігель № 19-б — триповерховий на цокольному напівповерсі, цегляний, з ризалітом сходової клітки, керамічними деталями й замковими каменями.

У 1920–30-х роках у кв. № 8 головного будинку мешкав ботанік Петро Оксіюк (1896–1960): асистент, потім професор і завідувач кафедри ботаніки Київського сільськогосподарського інституту та Української сільськогосподарської академії, викладач Київського університету й співробітник Інституту ботаніки ВУАН; першим у СРСР дослідив ембріологію та біологію цвітіння цукрових буряків. Пізніше він мешкав на Великій Житомирській, 8-а. У 1939–43 у правому крилі (нині кв. № 19) жив Олександр Пироговський (1897–1943), директор лісопильного заводу, один із керівників радянського підпілля в Києві під час нацистської окупації, Герой Радянського Союзу (посмертно, 1945).

Відомі люди

Петро Оксіюк — ботанік, професор Київського сільськогосподарського інституту, мешкав у кв. № 8 у 1920–30-х.

Олександр Пироговський — директор лісопильного заводу, один з керівників радянського підпілля в Києві, жив у правому крилі у 1939–43.

С. Бонацький — власник ділянки й замовник забудови.

М. Казанський — архітектор, автор проєкту й керівник будівництва.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/tarasivska/sadiba-18991900-v-yakiy-prozhivali-oksiyuk-p-f_-pirogovskiy-o-s Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ

← Тарасівська, 18Тарасівська, 20 →