Звід називає будинок житловим будинком XIX століття, в якому проживали відомі вчені й громадсько-політичні діячі. З усього проєкту було здійснено тільки надбудову; через значний перепад рельєфу від рівня вулиці до входу на другий поверх прибудовано місток. Будинок шестиповерховий, цегляний, пофарбований, оздоблений в історизмі з елементами неоренесансу.
У 1900—1904 роках у ньому мешкав Євген Чикаленко (1861—1929) — громадський діяч, публіцист, землевласник, меценат української культури. Він був засновником літературного фонду допомоги українським письменникам при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові та «Академічного дому» у Львові для студентів-українців з Наддніпрянщини, фінансував орган Радикальної української партії «Селянин». Як член Старої Громади та активний діяч українського руху, фінансував більшість українських культурних закладів у Києві, видання й публікації творів молодих письменників у журналі «Киевская старина». 1906 року сприяв заснуванню у Києві газети «Громадська думка» (згодом «Рада»), яку видавав власним коштом (1906—14). Був членом Загальної української безпартійної демократичної організації (1904), Української демократично-радикальної партії (1904), співзасновником Товариства українських поступовців (1908). Переслідування поліції змусили його залишити Україну; 1917 року він повернувся до Києва, 1919-го емігрував. Із цього будинку переїхав у придбаний ним будинок № 56 на цій же вулиці (не зберігся).
У 1908—11 роках мешкав Олександр Астряб (1879—1962) — математик і методист, автор першої книжки «Наочна геометрія» (1909), що витримала 12 перевидань; викладав у комерційних училищах, на Вищих жіночих і педагогічних курсах, працював у комісії зі складання проєктів програм з математики й фізики для гімназій (1910—16); був товаришем голови Київського вегетаріанського товариства. У 1910-х роках тут жив Олександр Зарубін (1884—1931) — есер, гласний Київської міської думи, член Малої Ради, генеральний секретар пошт і телеграфів УНР, згодом великоросійських справ; на той час асистент кафедри фізики Вищих жіночих курсів. 1904 року в квартирі № 8 мешкав Камілл Шиндлер (1869—?) — вчений у галузі сільськогосподарського машинобудування, професор політехнічного інституту з 1899 року. Нині частину першого поверху займає художньо-палітурна майстерня.