Житловий комплекс складається з наріжної Т-подібної секції та рядової секції. Наріжна секція має два чолові фасади: довгий на вулиці Саксаганського й короткий (п’ять віконних осей) на вулиці Толстого (нині Гетьмана Павла Скоропадського). Оздоблена в історизмі з елементами необароко, асиметрична за композицією. Зрізане наріжжя акцентоване чотиригранною банькою з маківкою та шпилем, прихованою за тридільним аттиком з круглим прорізом і трикутним фронтоном; аналогічним аттиком позначено вісь входу з Саксаганського, підкреслену коринфськими напівколонами й великими арковими вікнами. Фасади мають чітку ярусну тектоніку: перший (цокольний), другий і четвертий поверхи рустовані, третій і четвертий об’єднані коринфськими пілястрами. Вікна другого поверху прикрашено незвичними замковими каменями — погруддями лицарів у шоломах в обрамленні листя; між замковими каменями третього поверху вміщено ліплені картуші, у підвіконнях — маскарони. Три ряди балконів мали опуклі «кошикові» ґрати (збереглися на зрізаному наріжжі).
Рядова секція у плані Г-подібна; її архітектурне вирішення в стилі історизму тяжіє до форм неокласицизму: центральний портик із чотирьох коринфських колон на рівні четвертого — п’ятого поверхів, три нижні поверхи у ролі подіума, бароковий портал входу з двох муфтованих коринфських напівколон. Дворові фасади розчленовано ризалітами та спрощеними гуртами.
За Звідом, попри відмінності між частинами, комплекс справляє цілісне монументальне враження й разом з будинком № 107/47 править за своєрідні пропілеї під час руху від Залізничного вокзалу до центру міста. У 1919—23 роках на п’ятому поверсі, в частині наріжної квартири з боку вулиці Толстого, проживав Микола Носов (1908—1976), дитячий письменник, син естрадного артиста. У ці роки навчався в школі; своє дитинство докладно описав в автобіографічній повісті «Таємниця на дні криниці». Тепер у цокольному поверсі наріжної частини магазин, іншу секцію пристосовано під офіси.