На місці попереднього фасадного будинку у 1913—14 роках на замовлення тодішнього власника садиби зведено новий п’ятиповерховий прибутковий будинок. Автором проєкту, ймовірно, був архітектор Й. Зекцер: на тильному фасаді цеглою викладено роки зведення, що відповідає його характерній манері. Одночасно флігель надбудували до п’яти поверхів, а його тильну прибудову — до шести.
Головний будинок (№ 72) п’ятиповерховий з підвалом та підземними службами, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний; парадні (під зенітним світловим ліхтарем) і чорні сходи розташовано на одній осі. Дах вальмовий. На кожному поверсі було по дві квартири. Будинок оздоблено в стилі модерн. Головний фасад асиметричний: домінантний лівий фланг виділено ризалітом з п’ятигранним еркером, що спирається на рівні другого поверху на масивний балкон і на п’ятому поверсі також завершується балконом, а ризаліт увінчує трикутний щипець із карнизом великого виносу. Праве крило фланковано розкріповкою із проїздом і тригранним еркером над ним. Вертикальний ритм підкреслюють видовжені прямокутні вікна. Перший поверх, оброблений під масивне мурування з природного каменю, надає споруді сталості. Центральний вхід має вигляд аркового порталу. Декор доповнюють балкони різноманітної форми та нечисленні ліплені вставки зі стилізованим рослинним орнаментом.
Флігель (№ 72-б) розташований у другому ряду забудови: паралельний вулиці п’ятиповерховий об’єм і шестиповерхове тильне крило вздовж лівої межі ділянки, у плані Г-подібний, у цегляному стилі. У центрі симетричного фасаду — ризаліт входу з трикутним щипцем, на правому фланзі прямокутний проїзд на друге подвір’я, вхід на рівні другого поверху виділено аркою із зубцями.
О. Каміонський утримував у флігелі приватну лікарню ще на початку 1920-х років. Пізніше в садибі містився шкірно-венерологічний медичний заклад. Під час нацистської окупації Києва 1941—43 років тут влаштували будинок розпусти. Після війни в садибі розташовувалися медичні заклади. Тепер у головному будинку — Київський міський шкірно-венерологічний диспансер і клінічна база Національного медичного університету ім. О. Богомольця, у флігелі — його стаціонарне відділення. Звід називає будинок яскравим зразком київського житлового будівництва доби модерну, а флігель — характерним зразком внутрішньоквартальної забудови початку XX століття.