Головний будинок (1917—18) з боку вулиці Саксаганського шестиповерховий, з боку Тарасівської семиповерховий, цегляний, пофарбований, Г-подібний у плані, двосекційний, з проїздом на подвір’я. Перший поверх призначався для торговельних приміщень; під час капітальних ремонтів його перепланували, а цоколь і нижній поверх на Тарасівській облицювали полірованим гранітом. В об’ємі домінує наріжна частина зі зрізаним кутом, підкресленим порталом входу в магазин, низкою балконів і модерністичним аттиком. Два фасади симетричні, з центральними й фланговими розкріповками, увінчаними трикутними та прямими аттиками. Віконні прорізи різноманітні: прямокутні, аркові (акцентують розкріповки на п’ятому — шостому поверхах) та парні із заокругленими зверху зовнішніми кутами. Декор цегляний і ліплений: руст і рустовані архівольти, подвійні хрести в підвіконнях п’ятого поверху, ліплені розетки, орнаментовані смуги на наріжній частині. На тильних фасадах виділяються два напівкруглі ризаліти сходів з ліфтовими шахтами; у сходових клітках збереглися модерністичні металеві огородження й метласька плитка.
Флігель кінця XIX століття (чотириповерховий, у стилі історизм із неоренесансним цегляним декором) розташований у глибині подвір’я й прилягає до крила головного будинку.
У 1920-х роках у квартирі № 9 проживав Олександр Дорошкевич (1889—1946), літературознавець, критик, педагог, громадський діяч. У 1916—18 роках — голова департаменту середніх шкіл Міністерства народної освіти, один із засновників і редакторів журналу «Вільна українська школа». З 1921 року викладав у Київському інституті народної освіти, працював у Науково-педагогічній комісії ВУАН, у 1926—30 керував Київською філією Науково-дослідного інституту Т. Шевченка та комісією нового українського письменства. Через репресії змушений був виїхати на Урал, повернувся до Києва 1943 року й працював в університеті та Інституті літератури. Досліджував літературу XIX століття, творчість Карпенка-Карого, Куліша, Марка Вовчка, Рильського, Самійленка, Франка, Шевченка. Автор підручників «20—40-і рр. в українській літературі» (1922), «Українська література» (1922) та «Підручника історії української літератури» (п’ять видань у 1924—30). Тепер на першому поверсі головного будинку магазин.