Будинок 1913—14 років шестиповерховий, цегляний, пофарбований (цоколь тинькований), Т-подібний у плані з довгим дворовим крилом, перпендикулярним до вуличного об’єму. Основний сходово-ліфтовий вузол і проїзд зорієнтовані на подвір’я. Оздоблений у стилі історизм з елементами неоампіру. Композиція головного фасаду симетрична, виявлена трьома еркерами — гранчастим у центрі й заокругленими бічними, що завершуються балконами на рівні шостого поверху. Середню площину фасаду акцентує трикутний пологий аттик із трьома переплетеними ліпленими вінками. По осі симетрії внизу розташовано вхід у стилізованому порталі під трикутним щипцем з жіночим маскароном у картуші. Вінцевий фриз декоровано ліпленими гірляндами, на флангах — наріжні акротерії; на другому поверсі — мотив меандра; вітринні вікна магазинів розташовані на тлі рустування. Звід оцінює будинок як оригінальне трактування засобів класицистичної архітектури, масштабно пов’язане із забудовою вулиці.
У 1910—30-х роках (з перервами) у квартирі № 18 жила Клара Брун (Брун-Каміонська; 1876—1959), оперна співачка (сопрано), заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1938) і дружина власника будинку О. Каміонського. Вона була солісткою київського Міського театру, 1899—1926 співала в складі оперних труп багатьох міст Російської імперії, Австрії, Німеччини, Франції та інших країн Європи, мала близько ста оперних партій і, за Зводом, першою в Росії виконала партію Тоски в однойменній опері Пуччіні. З 1926 року займалася педагогічною діяльністю: викладала в музичному технікумі й консерваторії (1934—52, з 1929 професор). До 1917 року в квартирі № 18 і в попередньому будинку на цьому місці мешкав власник садиби Оскар Каміонський (1869—1917), оперний співак-баритон, киянин, випускник Санкт-Петербурзької консерваторії (1891); виступав на оперних сценах Італії, Греції, Одеси, Харкова, Києва (1894—95, 1902—04) та інших міст, популяризував твори М. Лисенка; помер у Ялті. У 1910-х роках у будинку мешкав також Лев Штейнберг (1870—1945), диригент, композитор і педагог, у 1910—18 диригент київського Міського театру. За даними Зводу, на першому поверсі містилися магазин і дегустаційна зала «Срібна роса».