Звід називає будинок житловим будинком кінця XIX століття, в якому проживали М. Є. Жуковський та В. О. Осьмак; опису архітектури в статті немає.
У 1901—04 роках у будинку жив Василь Осьмак (1870—1942) — архітектор і педагог. У ці роки він викладав у політехнічному інституті (з 1900); за його проєктами було зведено Троїцький народний будинок (1900—02, у співавторстві; нині вул. Велика Васильківська, 53), офтальмологічний корпус і молитовню при єврейській лікарні (1901—02; вул. Багговутівська, 1; не зберігся), будинок гімназії О. Дучинської (1903, у співавторстві; нині вул. М. Коцюбинського, 7) та інші. Мешкав також у будинках № 74 і 115 на цій вулиці (останній не зберігся).
На початку XX століття в будинку зупинявся також Микола Жуковський (1847—1921) — учений у галузі механіки, основоположник сучасної гідроаеродинаміки. Він не раз бував у Києві, зокрема брав участь у 10-му з’їзді лікарів і природознавців (1898), а в грудні 1908 року в залі Купецького зібрання (нині Національна філармонія) виступив з доповіддю «Успіхи повітроплавання», що мала великий вплив на розвиток авіабудування в місті. Одним із практичних результатів стало спорудження студентами КПІ Г. Адлером і А. Серебренниковим одних з перших у Російській імперії планерів для польотів на буксирі. Жуковський підтримував тісні зв’язки з вченими Київського політехнічного інституту, його обрали почесним членом КПІ та нагородили золотою медаллю Київського товариства повітроплавання.