За свідченням М. Берлинського, 1728 року тут збудовано першу в Києві приватну аптеку (за іншими даними — 1730 року). Її засновником був уродженець Дерпта (тепер Тарту, Естонія) «аптечний ґезель» Й. Гейтер. 1751 року його вдова А. Гунінгер запросила провізора Г. Бунге, який, одружившись з її дочкою, став власником аптеки. Після його смерті (1792) садиба перейшла до сина А. Бунге, а близько 1810 року співвласником став провізор із Харкова І. Тецнер. Південно-західну частину садиби займав аптекарський сад.
У пожежу 1811 року головний будинок пошкоджено. 1818–1820 років під час розширення вулиці його рештки знесли й на підвалах XVIII століття звели нинішню споруду; у проєктуванні брав участь архітектор А. Меленський. З 1825 року повновласним господарем був І. Тецнер; 1828–1831 років з’явилися житловий флігель і цегляна огорожа з брамою. 1839 року провізор Бенцов переніс аптеку деінде, будинок пристосували під житло (проєкт Л. Станзані). З 1871 року садиба належала К. та О. Васильєвим, 1885-го головний будинок пристосували під магазин.
Одноповерховий цегляний будинок з підвалами XVIII століття оздоблено у формах пізнього класицизму: обидва фасади на сім віконних осей, прорізи з прямими сандриками на консолях. Під час реставрації 1984–1986 років відновлено первісне планування, дах і груби, а в інтер’єрі відтворено «грецьку залу», хату знахарки, монастирську келію, лабораторію алхіміка, аптечний склад, кабінет аптекаря й фармацевтичну лабораторію XVIII–XIX століть — інтер’єри приватної аптеки Бунге. Біля відтвореної південної брами влаштовано палісадник на згадку про аптекарський сад.