Комплекс складається з двох споруд, поставлених впритул: виробничого корпусу на Притисько-Микільській вулиці й будинку управління заводу на розі з Фролівською. Завод заснували 1890 року; до 1902-го він містився в орендованому будинку на Іллінській, 3. Керівництво єпархії виділило під будівництво частину семінарської садиби з будинком, де раніше жив ректор семінарії. Проєкт доручили архітектору Є. Єрмакову; будівництво завершили наприкінці 1902 року. 1907–1908 років на місці колишнього ректорського будинку звели новий будинок управління зі службовими квартирами, складами церковного начиння й крамницями (теж за проєктом Єрмакова). 1957–1959 років обидві споруди надбудували поверхом і переплановано під житло.
У дорадянському Києві воскові свічки виготовляли два заводи — Києво-Печерської лаври та єпархіальний. Віск брали з пасіки Китаївської пустині й купували в місцевих пасічників. Влітку тонку стружку воску розкладали на полотні, натягнутому на рами, і в сонячні дні поливали водою, доки верхній шар не ставав білим; потім перевертали, переплавляли й повторювали, поки не отримували чистий віск. Свічки з нього горіли без кіптяви.
На початку XX століття в будинку управління містилася каса взаємодопомоги духівництва Київської єпархії. Завод діяв до другої половини 1920-х років, потім ділянка належала заводу «Торгмаш». Фасади в цегляному стилі з білим рельєфним декором; у під’їздах збереглися металеві огородження, гранітні сходи й кахляні підлоги.