1809 року на ділянці за проєктом архітектора А. Меленського споруджено будинок з крамницями; 1818 року зведено двоповерховий цегляний житловий будинок. 1835 року ділянка з публічних торгів перейшла до дворянина П. Добровольського, у 1836–42 роках нею володів купець І. Маликов, згодом його син А. Маликов. 1842 року садибу придбав Г. Богомолов з Ясс, який 18 жовтня 1849 року продав її священику церкви Миколи Доброго Іоанну Сухобрусову. З 1864 до 1916 року власницею була П. Щоголева, дружина професора Київської духовної академії, потім її спадкоємці. Житловий будинок 1818 року двоповерховий, цегляний, складної конфігурації зі зрізаним наріжжям, оздоблений у стилі пізнього класицизму: рустований перший поверх, симетричні фасади на п’ять вікон, профільовані сандрики над вікнами другого поверху, карниз з потужними модульйонами. Крамниці 1809 року — одноповерховий будинок на високому цоколі з п’яти крамниць з окремими входами й підвалами під хрещатими склепіннями; фасад у стилі класицизму оброблено рустом. Закладені колись двері поновлено під час реставрації 1980-х. Наприкінці XIX століття — до 1906 року в житловому будинку жив Никола Корнилійович Маккавейський (1869–1919), богослов, педагог, професор Київської духовної академії, автор праць з богослов’я, педагогіки та історії освіти; у 1918–19 роках входив до комісії з поліпшення викладання Закону Божого при Ученому комітеті Міністерства сповідань. На початку XX століття тут мешкав Микола Рибчинський, настоятель Покровської церкви.
Покровська, 11 — дім богослова Маккавейського
Наприкінці XIX століття й до 1906 року тут жив Никола Маккавейський, богослов і педагог, професор Київської духовної академії. Він викладав там пастирське богослов’я, педагогіку і, що несподівано, англійську мову, а паралельно історію й педагогіку в київських гімназіях. 1918–19 років, за Української Держави й Директорії, працював у комісії, що мала поліпшити викладання Закону Божого в школах. Садиба ж на розі Покровської значно старша за свого мешканця. 1809 року тут за проєктом архітектора А. Меленського звели ряд із п’яти крамниць, кожна з окремим входом і власним склепінчастим підвалом. А 1818 року з’явився двоповерховий житловий будинок у дусі пізнього класицизму, зі зрізаним наріжжям і потужними модульйонами під карнизом. Власники змінювалися, як погода над Дніпром. Серед них був священик церкви Миколи Доброго Іоанн Сухобрусов, а з 1864 до 1916 року садиба належала П. Щоголевій, дружині професора академії. На початку XX століття в будинку жив і Микола Рибчинський, настоятель Покровської церкви.
Історія
Відомі люди
Никола Маккавейський — богослов і педагог (1869–1919), професор Київської духовної академії, викладав також у Фундуклеївській і Києво-Подільській гімназіях; жив тут наприкінці XIX століття — до 1906 року. Микола Рибчинський — настоятель Покровської церкви, член Київської духовної консисторії, законовчитель гімназії А. Степовича й Олексіївського міського училища; жив тут на початку XX століття. А. Меленський — архітектор, автор будинку з крамницями (1809). Іоанн Сухобрусов — священик церкви Миколи Доброго, власник садиби з 1849 року. П. Щоголева — дружина професора Київської духовної академії, власниця садиби в 1864–1916 роках.
Джерела
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/pokrovska/sadiba-poch-19-st_-v-yakiy-prozhivav-makkaveyskiy-n-k