За Друг, будівлю театру звели 1898 року за проєктом Г. П. Шлейфера в углибині колишньої садиби Мерінга; театр повернений фасадом на Миколаївську площу (тепер площа Івана Франка). Трупа Соловцова розпочала вистави в новому театрі 1898 року; сезон відкрився восени 1898 року виставою «Весілля Кречинського» з Іваном Киселевським. Микола Соловцов (справжнє прізвище Федоров, 1857–1902), актор, режисер і антрепренер, 1891 року створив Київське товариство драматичних акторів, був одним з організаторів Київського літературно-артистичного товариства, видавав «Киевскую газету». Провідним актором був Євген Недєлін (справжнє прізвище Недзельський, 1850–1913), який разом із Соловцовим і Т. Чужбиновим очолював товариство драматичних акторів і брав участь у концертах «Українського клубу»; жив неподалік, на Лютеранській, 12, а згодом на Лютеранській, 30. Іван Киселевський (1843–1898) уперше виступив у Києві 1874 року в саду Шато-де-Флер, 1896 року кияни святкували 25-річчя його артистичної діяльності. У театрі грала й М. Глєбова. Сходи з Миколаївської площі на Банкову збудували одночасно з театром.
площа Івана Франка, 3: театр «Соловцов», тепер театр Франка
Театр стоїть там, де колись було озеро в саду професора Мерінга: улітку там каталися на човнах, узимку була найбільша в Києві ковзанка. 1898 року Георгій Шлейфер звів тут будівлю в стилі ренесансу, так глибоко в колишній садибі під горою, що Банкова проходить на рівні його даху. Фасад із барельєфами, жертовниками й лірами дивиться на тодішню Миколаївську площу, де розбили сквер з фонтаном. Зала розрахована на 1200 місць. Театр орендував антрепренер Микола Соловцов, і саме його ім’я зал носив роками; на початку XX століття власником став цукропромисловець Лев Бродський. Сходи на Банкову облаштували Соловцов і Домобудівне товариство власним коштом. Головним улюбленцем публіки був актор Євген Недєлін, а коли 1913 року він помер, площу перед його будинком заповнили квіти. Тепер тут Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.
Історія
Відомі люди
Георгій Шлейфер, архітектор театру; Євген Недєлін (1850–1913), провідний актор театру, співорганізатор Київського товариства драматичних акторів; Лев Бродський, цукропромисловець, власник театру з початку XX століття; Микола Соловцов (1857–1902), актор і антрепренер, орендар театру; Іван Киселевський (1843–1898), актор
Джерела
Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 290–292