У середині XIX століття будинок сформувався як цілісна споруда, до якої увійшло кілька цегляних будівель, зведених після пожежі 1811 року. У 1970-х роках крило на Сагайдачного знесли й відтворили з первісним фасадом, а дворові служби й флігелі розібрали. На їхньому місці у 1980–90-х роках у формах класицизму споруджено новий будинок з галереями і фасадом на Покровську. У 1991–94 роках напівпідвал реконструйовано для Театру маріонеток. Будинок триповерховий з боку Сагайдачного і двоповерховий з напівпідвалом з боку Покровської, цегляний, тинькований, П-подібний, з проїздом у центрі найдовшого фасаду на Андріївській. Перекриття пласкі, у підвалі й проїзді склепінчасті. Три вуличні фасади оздоблено в стилі пізнього класицизму: рустований перший поверх, міжповерхові гурти, вікна без обрамлення на першому поверсі, з лиштвами й сандриками на кронштейнах на другому, з лиштвами й замковими каменями на третьому. Фасади увінчує карниз з модульйонами, декорованими акантом. У середині XIX століття лучкову арку проїзду обрамили площинним портиком — чотири великі коринфські пілястри. На дворовому фасаді виділяється вигадливий тамбур входу до Театру маріонеток. Звід вважає будинок цікавим зразком прибуткового будинку доби пізнього класицизму. На час укладання Зводу тут були магазини, кафе, державні установи, а в напівпідвалі театр.
Петра Сагайдачного, 29/3 — маріонетки в напівпідвалі
Цей будинок виходить відразу на три вулиці: Сагайдачного, Андріївську й Покровську. Він склався до середини XIX століття з кількох цегляних будівель, зведених після великої пожежі 1811 року, і став одним цілим. На вулицю він дивиться спокійно й упорядковано, як і належить пізньому класицизму: рустований перший поверх, міжповерхові пояси, вікна з лиштвами й сандриками на кронштейнах, а над усім карниз з модульйонами, прикрашеними листям аканта. Арку проїзду з Андріївської в середині XIX століття оформили площинним портиком з чотирьох великих коринфських пілястрів. У 1970-х роках крило на Сагайдачного знесли, а потім відтворили з первісним фасадом, тож тут не все таке старе, як здається. Найнесподіваніше заховано в дворі: у 1991–94 роках напівпідвал реконструювали під Театр маріонеток, і на голому дворовому фасаді з’явився вигадливий тамбур входу. Так класицистичний прибутковий будинок отримав мешканців на ниточках.
Історія
Джерела
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/sagaydachnogo/zhitloviy-budinok-1-a-pol-19-st