За планами 1853 і 1856 років, на яких зображено сусідню садибу купця М. Балабухи, ця ділянка з дерев’яним сараєм належала купцям Лічковим. На початку XX століття власником садиби був купець першої гільдії П. Попов. Головний будинок (№ 25-а) зведено в останній чверті XIX століття як прибутковий, з торговим першим і житловим другим поверхом; можливо, до нього ввійшли частини попередньої будівлі (на це вказують склепінчасті перекриття окремих підвалів і проїзду). На початку XX століття тут містилися галантерейно-мануфактурні магазини «Новий час», «Реноме», магазини дамського й чоловічого вбрання «Елегантний світ», «Ліон». 1967 року надбудовано третій житловий поверх зі світловим ліхтарем над сходами; на межі 1980–90-х років під час капітального ремонту облицьовано цоколь, частину вітрин перетворено на аркові, встановлено нові балкони. Будинок триповерховий, Г-подібний, розділений проїздом на дві частини з окремими сходами, оздоблений у стилі історизму з елементами неоренесансу. Вікна другого поверху й отвори входів та проїзду мають напівциркульні перемички з архівольтами і сухариками. Вхідні дерев’яні двері з вітражами належать до гарних зразків мистецької столярної роботи початку XX століття; збереглися ґрати кам’яних сходів. До садиби належать також наріжний житловий будинок № 25-б у формах пізнього класицизму і флігель № 25-г, збудований 1900 року (дату вказано на мозаїчній підлозі вестибуля) у цегляному стилі.
Петра Сагайдачного, 25а — «Реноме», «Ліон» і «Елегантний світ»
На початку XX століття тут одягався модний Поділ. У головному будинку садиби працювали великі галантерейно-мануфактурні магазини «Новий час» і «Реноме», а ще крамниці дамського й чоловічого вбрання «Елегантний світ» і «Ліон». Назви звучать так, ніби їх вигадав сучасний маркетолог. Будинок звели в останній чверті XIX століття як прибутковий: внизу торгівля, нагорі житло. Можливо, в нього увійшли частини старішої будівлі, на що натякають склепінчасті підвали й проїзд. У середині XIX століття ділянка належала купцям Лічковим, на початку XX століття купцеві першої гільдії П. Попову. 1967 року додали третій поверх, тож верхній ярус тут уже не первісний. Під час ремонту на межі 1980–90-х частину прямокутних вітрин зробили арковими. Зате збереглися вхідні дерев’яні двері з вітражами, гарний зразок столярного мистецтва початку XX століття. У дворі садиби стоїть ще й цегляний флігель 1900 року з мозаїчною підлогою, де дату викладено просто у вестибюлі.
Історія
Відомі люди
П. Попов — купець першої гільдії, власник садиби на початку XX століття. Лічкови — купці, власники ділянки в середині XIX століття.
Джерела
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/sagaydachnogo/sadiba-2-a-pol-19-st