Історію садиби простежують з кінця XVII століття: її зафіксовано на плані 1695 року. На початку XVIII століття вона належала грекові А. Стоматі, який 1738 року спорудив тут Свято-Катерининську церкву; утворена при ній парафія 1748 року дістала назву Греко-Синайський Свято-Катерининський монастир. Після пожежі на Подолі 1811 року частину монастирської території відібрали для Контрактової площі, вулиць Олександрівської (тепер Сагайдачного) і Борисоглібської. Ділянку з боку площі монастир продав купцеві Ризі (1810–20-ті), у 1830-х її власником став купець Бєлкунов; ділянка з боку Борисоглібської належала купцеві Гроздовському. У середині XIX століття купець Я. Протазанов об’єднав обидві садиби; його онук О. Протазанов 1874 року продав нерухомість братам В. і О. Фоломіним, з 1889 року садиба належала одноосібно О. Фоломіну. На початку XX століття нею володіли діти й вдова О. Фоломіна, з 1914 року Д. Марголін; 1910 року зведено дворові флігелі. Торговельно-житловий будинок уздовж Сагайдачного сформувався з двох частин, зафіксованих на планах 1850-х років: двоповерхової наріжної з магазином і ряду з 16 одноповерхових крамничок з мансардою для товарів. 1880 року над крамницями добудовано житловий поверх і переоздоблено фасади в стилі неоренесанс; 1898 року за проєктом архітектора М. Гарденіна перероблено вітрини наріжної частини. Фасад має ритм аркових вікон і рустованих пілястрів, увінчаний трьома аттиками-порталами з лучковими фронтонами й люкарнами. Впритул на лінії Борисоглібської стоїть двоповерховий торговельно-житловий будинок середини XIX століття, зведений за зразковим проєктом у стилі класицизму. У радянський час садибу націоналізовано, перший поверх займали універмаг і заклади харчування.
Петра Сагайдачного, 22/1 — торгові ряди Фоломіних
Історія цієї ділянки починається задовго до будинку: її видно на плані 1695 року, а на початку XVIII століття вона належала грекові А. Стоматі, який 1738 року збудував тут церкву святої Катерини. При ній згодом виник Греко-Синайський Свято-Катерининський монастир. Після великої пожежі Подолу 1811 року частину монастирської землі забрали під Контрактову площу й нові вулиці, і ділянку продали купцям. У середині XIX століття купець Я. Протазанов об’єднав дві садиби в одну, а його онук 1874 року продав її київським купцям, братам В. і О. Фоломіним. Саме за Фоломіних, близько 1880 року, ряд із шістнадцяти одноповерхових крамничок з мансардою для товару надбудували житловим поверхом і вбрали в неоренесанс. Тепер фасад вздовж Сагайдачного — це ритм аркових вікон, рустованих пілястрів і три аттики-портали з люкарнами. 1898 року архітектор М. Гарденін переробив вітрини наріжної частини. На Борисоглібській до нього впритул стоїть скромніший двоповерховий сусід у дусі пізнього класицизму. Внизу, як і в XIX столітті, торгують.
Історія
Відомі люди
А. Стомати — грек, власник ділянки на початку XVIII століття, 1738 року збудував Свято-Катерининську церкву. Я. Протазанов — купець, у середині XIX століття об’єднав дві садиби в одне домоволодіння. В. і О. Фоломіни — київські купці, брати, власники садиби з 1874 року; 1880 року будинок перебудовано в неоренесансі; з 1889 року одноосібний власник — О. Фоломін. Д. Марголін — власник садиби з 1914 року. М. Гарденін — архітектор, 1898 року переробив вітрини наріжної частини.
Джерела
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/sagaydachnogo/sadiba-poch-1920-st