За Друг, для прибуткового будинку 1908–1909 років використали проєкт В. Максимова з конструктивними доповненнями Й. Зекцера і М. Клуга, а фасад в українському стилі оформив Василь Кричевський. Будинок займав усю червону лінію садиби: 21 м по Паньківській, 28 м по Микільсько-Ботанічній і 26 м заввишки разом із мансардою; кожна з 15 квартир мала від п’яти до семи кімнат. Постійно тут жив лише Михайло Грушевський, а брат Олександр і сестра Ганна з двома дітьми за рік перебралися до флігеля, на другий і третій поверхи. Про обстріл 25 січня 1918 року писав Федір Ернст. Кричевський тридцять років збирав колекцію: понад 80 килимів, переважно українських XVIII століття, близько 100 предметів українського кольорового скла і близько 500 фрагментів скла від великокняжої доби, опішнянську кераміку, сервіз фабрики Міклашевського, церковне різьблення, шиття золотом, півсотні срібних чарок, гравіювальні дошки Григорія Левицького. Грушевський утратив 123 старовинні килими, фаянс, порцеляну й скло. Після повернення з еміграції в березні 1924 року він із дружиною й донькою оселився у квартирі сестри на третьому поверсі флігеля: спершу дві кімнати, а наприкінці 1929-го ще й робочий кабінет, де працював до вимушеного від’їзду до Москви 1931 року. У садибі жили також донька Катерина, брат Олександр, небіж і учень Сергій Шамрай, а в різний час академік Олекса Новицький, художники Анатоль Петрицький, Василь і Федір Кричевські. Бували тут діячі Центральної Ради, співробітники Історичної секції ВУАН і члени НТШ. Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського відкрився 2006 року.
Паньківська, 9: садиба Михайла Грушевського
Цю садибу в липні 1908 року купила родина Грушевських: Михайло, його дружина Марія, брат Олександр і сестра Ганна, на гроші, залишені в спадок батьком. Грушевський ще викладав у Львові, але готувався повернутися до Києва. У 1908–1909 роках вони звели шестиповерховий прибутковий будинок на 15 квартир з фасадом в українському стилі за проєктом Василя Кричевського, і в ньому мала квартири вся родина. 25 січня 1918 року, коли більшовики входили до Києва, їхня батарея запальними снарядами підпалила великий будинок: загинули художні збірки Грушевського й Кричевського, зокрема понад 80 старовинних українських килимів і близько 150 полотен Кричевського. Стіни великого будинку захистили флігель у глибині садиби, і в ньому Грушевський прожив сім років, працюючи в Академії наук. Тепер тут його меморіальний музей.
Історія
Відомі люди
Михайло Грушевський, історик, голова Центральної Ради, жив тут з перервами понад 20 років; Марія Грушевська, Олександр Грушевський, Ганна Шамраєва, члени родини; Василь Кричевський, автор фасаду прибуткового будинку; Катерина Грушевська: історик, етнограф, соціолог, донька Михайла Грушевського; Олександр Грушевський: історик і літературознавець; Сергій Шамрай: історик, небіж і учень Грушевського; Олекса Новицький: академік; Анатоль Петрицький: художник; Федір Кричевський: художник; В. Максимов, Й. Зекцер, М. Клуг: автори проєкту прибуткового будинку
Джерела
Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 494–496