Садиба на розі вулиць Межигірської та Хорива, збудована на червоних лініях забудови, характерна для забудови Подолу початку XX століття та формує перетин його магістралей. Головний будинок триповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, двосекційний; оформлений у неоросійському стилі. Дві житлові секції об’єднано зрізаним наріжжям, що є головним акцентом композиції; високу наріжну вежу втрачено, лишився підвищений об’єм з аттиком. Центр наріжжя займає вхід на першому поверсі, балкони — на двох верхніх; на другому поверсі виходить здвоєний арковий проріз, на третьому — великий стрілчастий засклений проріз.
Фасади прикрашено різноманітним цегляним декором: кілеподібні лиштви вікон третього поверху, портали входів, лопатки, орнаментовані ширінки, ніші, зубці, напівколонки й пілястри стилізованого ордера, ліплені вставки. Будинок увінчує зубчастий фриз і карниз із модульйонами та сухариками, а також ажурний металевий парапет на цегляних стовпчиках. Особливо цікаво оздоблено квартиру на другому поверсі з кахляними грубами.
Флігель (№ 21/23-б) стоїть у глибині садиби: триповерховий, цегляний, Г-подібний, у цегляному стилі, з асиметричною композицією головного фасаду та геометричною орнаментикою. Нині на першому поверсі головного будинку торговельні заклади та державна установа.