Розміщення будинку під кутом до лінії сучасних вулиць відповідає давньому плануванню Подолу до пожежі 1811 року. Зведений у садибі, що з 1663 року належала родині Биковських (Биковичів); власник Ян Бикович був війтом київського магістрату в 1687—99 роках. Будинок споруджено, імовірно, наприкінці XVII (не раніше 1696) — на початку XVIII століття; деякі дослідники датують його 1740-ми роками. Первісно двоповерховий, Г-подібний, із підвалом, двома круглими наріжними вежами й склепіннями. У другій половині XVIII століття додано прибудову та відкриті аркади в барокових формах, близьких до творчості І. Григоровича-Барського. 1780 року Л. та Д. Биковські продали будинок магістрату, який у 1790-х роках розмістив тут гамівний дім; з 1790 року тут утримувався композитор Артемій Ведель. Після пожежі 1811 року й ремонту 1817—20 років тут діяло Подільське парафіяльне училище (до кінця 1860-х). У 1870-х роках тут жив Феофіл Яновський. За планом 1879 року — казарми, 1886—1917 — дитячий притулок, одним із директорів і лікарів якого був І. Воскресенський. Після 1917 року — житловий будинок, 1978 року переданий Музею історії міста Києва. У середині 1970-х років реставрований (архітектор В. Цяук) в об’ємі другої половини XVIII століття. Легенда про зупинки тут російського царя Петра І у 1706 і 1708 роках документально не підтверджена.
Костянтинівська, 6/8 — найдавніший збережений житловий будинок Києва
Цей будинок стоїть під кутом до сучасних вулиць, бо пам’ятає Поділ ще до пожежі 1811 року. Звід називає його найдавнішим житловим будинком Києва, що зберігся. Садиба з 1663 року належала родині Биковських, а її господар Ян Бикович у 1687—99 роках був війтом київського магістрату й володів на Подолі дворами, крамницями, ставком із млином і землями аж до Щекавиці. Будинок звели, імовірно, наприкінці XVII — на початку XVIII століття, з двома круглими вежами й склепіннями, тож він схожий на маленьку фортецю. 1780 року Биковські продали його магістрату, і в 1790-х тут улаштували гамівний дім. З 1790 року тут без суду й доказів утримували композитора Артемія Веделя, оголошеного психічно хворим за сфальсифікованим звинуваченням. Пізніше будинок служив парафіяльним училищем, у 1870-х тут жив майбутній лікар Феофіл Яновський, а з 1886 до 1917 року працював дитячий притулок. Є також легенда, документально не підтверджена, що тут зупинявся російський цар Петро І.
Історія
Відомі люди
Артемій Ведель — композитор, співак, скрипаль-віртуоз, хоровий диригент (1767—1808); з 1790 року утримувався тут без суду, оголошений психічно хворим за сфальсифікованим політичним звинуваченням. Ян Бикович — війт київського магістрату (1687—99), власник садиби, землевласник на Подолі й Щекавиці. Феофіл Яновський — лікар, професор, завідувач кафедри госпітальної терапевтичної клініки Київського університету, відомий безкоштовним лікуванням бідних (1860—1928); жив тут у 1870-х роках. І. Воскресенський — один із директорів і лікарів дитячого притулку, що діяв тут у 1886—1917 роках. В. Цяук — архітектор-реставратор, автор реставрації середини 1970-х років.
Джерела
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/kostyantinivska/zhitloviy-budinok-rubezhu-1718-st_-v-yakomu-perebuvav-vedel-a-l_-prozhivav-yanovskiy-f-g