Наріжна ділянка з 1850–1860-х років належала А. Шедель. На початку 1880-х архітектор В. Сичугов спроєктував тут чотириповерховий будинок у спрощених неоренесансних формах. Згодом будинок купив Яків Бернер — купець і цегельний фабрикант. У 1910-х тут працювали магазини, готель «Невський», перукарня і приватний історичний та науково-анатомічний музей. Сусідньою садибою володів кінопідприємець Антон Шанцер — там були німецький клуб, концертна зала і друкарня «Криниця».
Наприкінці 1920-х будинок Бернера знесли. З 1931 року на розі будували конструктивістський «Будинок установ», потім «Будинок книги», але майже завершену семиповерхову споруду розібрали й звели універмаг за проєктом Д. Фрідмана і Л. Мецояна. У 1941 році він горів, після війни його відновили, а в 1958–1960 роках добудували з боку Хрещатика. Фасади облицьовано червоним полірованим омелянівським гранітом.