До війни на цій ділянці стояли готель «Савой» і кінотеатр Антона Шанцера — австрійського комерсанта, власника мережі кінотеатрів у центрі міста. «Експрес» відкрився 1912 року; оператор його кіностудії Добржанський зняв репортаж про перепоховання на Аскольдовій могилі юнаків, загиблих під Крутами. Після революції Шанцер емігрував.
У «Савої» наприкінці вересня — на початку жовтня 1917 року почав працювати Генеральний секретаріат Української Центральної Ради, а у квітні–грудні 1918 року за Української держави — Державна канцелярія. У 1918 році в кінотеатрі «Новий театр» відкрили студію екранного мистецтва товариства «Художній екран», у 1922–1923 роках тут містилися літературна студія і театральний музей «Березоля» Леся Курбаса.
На цьому ж місці стояв довоєнний будинок № 40, де в 1880–1900-х роках працювали друкарня П. Барського та фотоательє Михайла Козловського, який показував тут свої фільми. Усе це загинуло 1941 року. Нинішній будинок міськради звели в 1952–1957 роках. 24 липня 1990 року перед ним уперше в Києві підняли національний синьо-жовтий прапор.