У першій половині XIX століття ця наріжна ділянка належала аптекареві Йоганну-Сигізмунду Ейсману, власнику цегельні на Великій Васильківській; її жовта цегла пішла на університет і Олександрівський костел. Згодом садибою володів його син Густав Ейсман, професор університету й міський голова в 1872–1873 роках; тут були комерційний банк і крамниці. На сусідній ділянці працювали Гранд-готель, клуб георгіївських кавалерів і школа-майстерня друкарської справи, заснована 1903 року на пожертви, найбільшу з яких — 10 тисяч рублів — вніс Н. Терещенко.
Ще далі, на ділянці № 24, стояв ампірний будинок Онуфрія Головинського, який з 1849 року займала міська пошта; 1914 року його розібрали під новий поштамт, а в 1930-х там звели Палац зв’язку. У вересні 1941 року будинки згоріли.
Нинішній поштамт звели в 1952–1958 роках; фасади облицьовані керамікою київського заводу «Керамік», біля великої операційної зали — майолікове панно з птахами. 2 серпня 1989 року обвалився портик головного входу: з-під завалів дістали 13 людей, 11 з них загинули. Будинок відновили в 1990-х.