На західній межі садибної ділянки звели двоповерховий видовжений флігель (тепер № 5) з торцевим фасадом на червоній лінії вулиці. Наприкінці XIX — на початку XX століття садиба належала О. Каратигіній, потім Л. Енкатському, після 1917 року її пристосували під комунальне житло. Після 1945 року флігель надбудували поверхом. У першій половині XX століття частину ділянки вилучили під новий п’ятиповерховий будинок.
Головний будинок (№ 5-а) двоповерховий, цегляний, Г-подібний, у стилі класицизму, за зразковим проєктом: рустований перший поверх, сандрики на кронштейнах на другому, балкон на три вікна з ажурними ґратами й ліпним меандровим фризом, двоярусна дерев’яна галерея на цегляних стовпах з боку двору. Звід називає його однією з небагатьох пам’яток житлової архітектури доби класицизму.
Флігель (№ 5) триповерховий, у цегляному стилі, з аркатуркою, зубцями й поребриком; у стіні третього поверху прочитується первісний аттик зі стовпчиками й напівкруглим щипцем.