Флігель збудовано наприкінці 1860-х — на початку 1870-х років і добудовано 1891 року за проєктом архітектора М. Гарденіна. На плані 1872 року він позначений як цегляний одноповерховий флігель з кам’яними погребами на садибі відставного підполковника М. Киселівського та його брата, капітана К. Киселівського. Садиба займала район перехрестя Спаської, Межигірської й Набережно-Микільської (тепер Григорія Сковороди) вулиць; головний двоповерховий будинок стояв на місці нинішнього крила Центру мистецтв «Славутич». Жодна з інших будівель садиби не збереглася.
1882 року садибу купив купець 1-ї гільдії І. Шварцман, власник підприємства «Мануфактурна суконна торгівля». 9 лютого 1911 року в садибному будинку сталася пожежа; відбудову вели під наглядом архітектора М. Казанського. 1915 року І. Шварцман заповів садибу дружині А. Шварцман, яка володіла нею до початку 1920-х. Потім територію передали в оренду артілі «Металоліт», що виготовляла примуси, керогази й таганки, і флігель став адміністративною будівлею. 1964 року на базі артілі створено підприємство «Промарматура».
Одноповерховий цегляний флігель на цокольному півповерсі оздоблено в дещо утрированих формах необароко; первісний портал головного входу перетворено на вікно.