рубіж XIX–XX ст.
У квартирі № 6 фасадного будинку містилася перша юридична адреса київської «Просвіти» — «Українського товариства „Просвіта“ в пам’ять про Т. Г. Шевченка». Товариство засновано 26 травня 1906; мета — поширення наукових знань і виховання національної свідомості, головний акцент на видавничій та освітній роботі. Першим головою обрали Бориса Грінченка — письменника, мовознавця, фольклориста й публіциста. Активними учасниками були О. Косач, Леся Українка, М. Лисенко, М. Старицька, О. Кошиць. Уже 1907 року «Просвіта» переїхала до Троїцького народного будинку (тепер театр оперети, Велика Васильківська, 53), де діяла до 1920.
До початку 1920-х у цьому ж будинку мешкали фундатори «Просвіти» Олександр Волошинов і Климент Квітка. Волошинов — музикознавець-фольклорист, голова видавничого комітету «Просвіти»; 1917 його делегувала Центральна Рада до Київського губернського комітету. Квітка — музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки, товариш генерального секретаря судових справ УЦР, з березня 1918 — товариш міністра юстиції УНР; 1917 видав «Народні мелодії з голосу Лесі Українки».
Чотириповерховий цегляний будинок з підвалом, до лівого крила якого прилягає двоповерховий флігель. Квартира № 6 фасадного будинку — перша юридична адреса київської «Просвіти», що мала офіційну назву «Українське товариство „Просвіта“ в пам’ять про Т. Г. Шевченка», заснована 26 травня 1906. Громадська організація мала на меті поширення наукових знань і виховання національної свідомості серед широких верств населення, на перший план висувалися видавнича та освітньо-виховна робота. 1907 переїхала до Троїцького народного будинку (тепер театр оперети) і діяла там до 1920. Першим головою обрано Бориса Грінченка (1863–1910) — письменника, мовознавця, фольклориста, публіциста, громадського й педагогічного діяча, співредактора газети «Громадська думка» (1906). Активними учасниками були О. Косач, Леся Українка, М. Лисенко, М. Старицька, О. Кошиць та інші.
До початку 1920-х тут жили фундатори «Просвіти»: Олександр Волошинов (1855–1933), музикознавець-фольклорист, член ради товариства, голова його видавничого комітету, 1917 — член Київського губернського комітету, делегований УЦР; та Климент Квітка (1880–1953), музикознавець-фольклорист і громадсько-культурний діяч, чоловік Лесі Українки, з 1920 працював в УАН, з 1922 керував музично-драматичним кабінетом Етнографічно-фольклорної комісії ВУАН; далі жив на Володимирській, 37/29.
Борис Грінченко — письменник, мовознавець, фольклорист, перший голова «Просвіти». Олександр Волошинов — музикознавець-фольклорист, фундатор «Просвіти», голова її видавничого комітету. Климент Квітка — музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки, товариш міністра юстиції УНР. Леся Українка — поетка, активна учасниця «Просвіти». О. Косач, М. Лисенко, М. Старицька, О. Кошиць — діячі культури, учасники «Просвіти».
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/vorovskogo/zhitloviy-budinok-rubezhu-19-20-st_-v-yakomu-mistilasya-kiyivska-prosvita-prozhivali-voloshinov-o-f_-kvitka-k-v; Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ