Байкова, 6: Байкове кладовище

Цвинтар з’явився через фортецю. З 1831 року на Печерську будували нову твердиню, і старі кладовища опинилися в її еспланаді. Нове місце вибрали на височині за Либіддю, за пропозицією протоієрея П. Максимовича, і в грудні 1833 року комісія відміряла тут ділянки для православного, лютеранського й католицького кладовищ. Спершу його звали по-різному: Новостроєнським, Либідським, Димитрівським. Назва, що лишилася, походить від гори, а гора від хутора, який з 1830-х стояв тут між Либіддю і Протасовим яром. Ліворуч від нинішньої Байкової вулиці лежить Старий Байковий цвинтар, праворуч Новий, закладений 1876 року. На новому в 1884–1889 роках звели Вознесенську церкву за проєктом В. Ніколаєва, а 1909 року священик Ф. Рябчинський проклав водогін, обніс кладовище кам’яним муром і збудував браму з церквою на другому поверсі, яка зустрічає відвідувачів досі. До Києва Байкову гору приєднали лише 1918 року.