Архітектора Кобелєва, 1/5: притулок для сиріт залізничників

Притулок для дітей-сиріт службовців Південно-Західної залізниці заснували 1897 року, а будинок звели в 1899–1901-х за проєктом архітектора О. Кобелєва, чиїм ім’ям тепер названо вулицю. Розрахований він був на 150 вихованців: на першому поверсі класи з великими вікнами, на другому спальні під напівкруглими вікнами, а посередині, за вестибюлем, невелика церква. Фасади в цегляному стилі, з кокошниками на щипцях і аттиках, зубчастим карнизом і ганком під дахом зі зламом. У 1910-х добудували ліве крило, і будинок став Г-подібним. У 1904–1910 роках тут жив осиротілий син залізничного діловода, майбутній художник Анатоль Петрицький. З 1928 року тут залізничне училище, тепер професійне.