Будинок споруджено 1887 року за проєктом архітектора А. Краусса як його власний прибутковий будинок. З листопада 1888 року садиба належала італійському підданому Н. Беллі. Триповерховий, з напівпідвалом, цегляний, у плані П-подібний, з внутрішнім подвір’ям, замкненим флігелем, який той самий архітектор звів 1888 року. На кожному поверсі — дві квартири, об’єднані оригінальним за композицією комунікаційним вузлом; планування коридорне, на головний фасад виходять вікна віталень і передпокоїв, решта приміщень — у двір.
По осі фасаду міститься проїзд, над ним — аркова лоджія з парадними сходами, у крилах будинку — чорні сходи. Симетричний фасад виконано у відкритій цеглі (тепер пофарбовано) й прикрашено ажурними кованими огорожами та ліпними деталями. Ризаліти з’єднано на рівні другого поверху трипрогонною аркадою вхідної лоджії; вище — тераса, тильна стіна якої завершена арковим фризом. Перший поверх ризалітів рустовано, другий виділено балконом на ліпних кронштейнах, на третьому простінки прикрашають вази на п’єдесталах; ризаліти увінчано аттиками з меандровим фризом. У парадному під’їзді збереглася мозаїчна підлога, первісне оздоблення житлових інтер’єрів втрачено. Вулиця Антоновича в джерелі зазначена як Горького.