Будинок стоїть на південно-східному розі кварталу, на перехресті вулиць Горького (нині Антоновича) і Саксаганського, і домінує над сусідньою забудовою. Споруджений як прибутковий будинок купця Л. Кеніна в стилі модерн; первісно відзначався високим рівнем інженерного опорядження. Семиповерховий, з боку вулиці Горького має цокольний поверх, цегляний, з пласкими перекриттями й вальмовим дахом. У плані — дві Г-подібно зчленовані секції, у центрах яких розташовані парадні та чорні сходи, і кожні мали свій ліфт.
Найважливіша в композиції наріжна частина підкреслена вузьким гранчастим еркером із вежею, прикрашеною монограмою власника «К. А. І.». Композиція обох вуличних фасадів ґрунтується на зіставленні вертикалей еркерів і рядів балконів з горизонталями рустованого першого поверху, міжповерхового квіткового ліпного пояса, вінцевого карниза та ультрамаринового майолікового фриза. Обидва фасади увінчано широкими щипцями зі скульптурними композиціями на сільську тематику. Ковані стулки брами в проїзді на подвір’я й огорожі балконів та сходів мають вишуканий рисунок у стилі модерн з мотивом спіралі.
У 1967–1996 роках у квартирі № 27 на четвертому поверсі мешкав Арнольд Шлепаков (1930–1996) — історик, академік АН УРСР (з 1982), заслужений діяч науки і техніки України (з 1995), засновник і директор Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР у 1978–1992 (нині Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України). Досліджував американістику, міжнародні й міжнаціональні відносини, соціально-економічну історію зарубіжних країн, політологію.