Андріївський узвіз, 17: садиба іконописця Маленка

Наприкінці XIX століття садиби № 17 і № 15 були однією, і належала вона Антонові Зиновійовичу Маленку (1848–?), художнику, живописцю й власнику іконостасної майстерні. Ремесло в родині передавалося у спадок: батько Зиновій Іванович і дід Іван Романович теж були в цеху іконописців. Замовлень Маленко мав багато, і церковних, і світських, а 1899 року під час реставрації Андріївської церкви йому доручили всі позолотні роботи. 1887 року він купив ділянку № 17, звів двоповерховий дерев’яний будинок і жив тут із родиною та майстернею, а за два роки докупив сусідню № 15. 1902 року садиби знову розділилися: № 15 Маленко продав Дмитрові Орлову, який почав зводити свій «замок». Сусідство вийшло драматичним: у березні 1904 року в недобудованому будинку Орлова сталася пожежа, і будинок Маленка згорів. Його відновили, але збитки були тяжкі. У 1890-х на узвозі, зокрема в цьому домі, приймав хворих терапевт Феофіл Яновський. У 1950-х будинок належав доньці першого власника Людмилі Маленко, а наприкінці 1980-х його розібрали й замінили двоповерховим цегляним.