Алматинська, 109: Палац культури ДВРЗ

Будівництво почали 1949 року, і перший директор К. Є. Мегеда заклав у фундамент символічну капсулу: один карбованець. Перший поверх звели німецькі військовополонені, далі будували методом народної будови: працівники заводу приходили на майданчик після зміни. Відкрили Палац у травні 1954 року. Архітектор С. Соколовський пристосував проєкт палацу залізничників у Слов’янську архітектора Варакіна, але будівлі не копії: спільні планування й конструкції, а оздоблення в кожної своє. Зал на 716 місць, лекційний на 140, спортзал, бібліотека, понад 50 приміщень. Того ж літа кандидат архітектури Лєбедєв у журналі «Архітектура і будівництво» похвалив розташування, що замикає перспективу зеленого проспекту, але покритикував акустику: зал довелося завісити драпіровками. Колись дах вінчав шпиль із зіркою, а з боків стояла огорожа з цегляних стовпів і чавунних ґрат. Нині це Центр культури та мистецтв Дніпровського району, і бібліотека в ньому працює досі.