1890 року майно придбав київський купець першої гільдії М. Хряков, на замовлення якого того ж року споруджено головний триповерховий будинок за проєктом архітектора О. Шіле. 1901 ділянка перейшла у спадок його численним дітям, 1904 — у власність двох дочок, Л. та В. Хрякових, які 1910-11 збудували флігель. Остання з 1916 володіла садибою одноосібно. 1939 головний будинок надбудовано четвертим поверхом; у 1990-х роках на обох будівлях надбудовано мансарди.
Головний будинок (№ 17), 1890, — чотириповерховий із підвалом, цегляний, тинькований, на десять віконних осей, оформлений з елементами ренесансу. Бічні триосьові частини розкріповано й завершено парапетами; стіну першого поверху рустовано, є антаблемент з меандровим фризом на третьому поверсі. Вхід зміщено праворуч від центру. Будинок — зразок прибуткової житлової споруди в стилістиці історизму.
Флігель (№ 17-б), 1911, на ділянці зі значним ухилом: п’яти-, шестиповерховий з мансардним поверхом, односекційний, на 12 квартир (чотири-, п’яти- і шестикімнатних). Оформлений у стилі раціональний модерн із класицистичними елементами; симетричний п’ятидільний чоловий фасад з аркою входу й багатодільними вікнами сходової клітки, ліпленим орнаментом, рельєфами гірлянд і вінків із дубового та каштанового листя. Інтер’єр оздоблено в стилі модерн: кована огорожа парадних сходів з мотивами пальмет і лілей, двері квартир із орнаментом із каштанового листя, плафони з рослинними й квітковими композиціями, музичними інструментами, кошиками з квітами, сагайдаками, факелами. Збереглися майолікові груби темно-зеленого й бежевого кольорів, дверна фурнітура з меандром і гірляндами, метласька плитка. Будинок — цінний зразок житлової споруди у стилі модерн. У документі майно записане за С. Тарновським.