З боку Святославської вулиці (тепер Липинського) забудова була відсутня. Історія садиби простежується з 1870-х: за купчою вона належала колезькому реєстратору А. Лихоїдову та спадкоємцям його померлої дружини. Тили ділянки площею 976 кв. сажнів виходили в яр, по дну якого пізніше проклали Святославську вулицю. До 1890-х забудова була дерев’яна. З 1890 власником став дворянин, статський радник М. Черкез, який упродовж 1890-х оновив садибу: споруджено три- та двоповерхові флігелі за проєктом архітектора М. Гарденіна, чотириповерховий житловий будинок і триповерховий флігель за проєктом цивільного інженера К. Іванова. Після прокладення вулиці й поділу кварталу ділянка залишилася за родиною Черкезів. Частину старих споруд знесли перед будівництвом нового будинку Харчоторгу (Гончара, 55), розпочатим 1939; на генплані 1939 будинок на Липинського, 16 позначено як новий. Проєкт розроблено в інституті «Київміськпроект», імовірно архітектором Г. Благодатним.
Будинок п’ятиповерховий із напівпідвалом, цегляний, прямокутний у плані, з вальмовим дахом; односекційний; фасади без декору завершено уступчастим карнизом. Огородження сходів у стилі модерн виготовлено в 1910-х. Будинок — цінний елемент забудови 1930-х, вдало вписаний в архітектурно-історичне довкілля.