рубіж XIX–XX ст.
Будинок, у якому, схоже, архітектори любили жити самі. Едуард Брадтман, міський архітектор Києва в 1898–1915 роках, автор проєктів багатьох споруд, у 1910-х мешкав тут; з Георгієм Шлейфером він проєктував будинки на Городецького, 9 і 15, а з Василем Кричевським — школу на вулиці Фрунзе (тепер Кирилівська), 164. Тоді ж тут жив Олександр Кобелєв — за його проєктами збудовано Селянський поземельний і Дворянський земельний банки на Володимирській, 10, Вищі жіночі курси і будинок Київського відділення технічного товариства на Гончара. А в 1920–1930-х у кв. № 8 мешкав архітектор і цивільний інженер Всеволод Обремський, який майже 40 років викладав у КПІ й організував там архітектурний факультет (1920–1930).
З 1943-го тут жили академіки: у кв. № 5 (1943–1952) терапевт Микола Стражеско — творець кардіологічної школи, який 1943-го повернувся до визволеного Києва й відновив створений ним 1936 Український НДІ клінічної медицини (тепер носить його ім’я); нейрофізіолог Олександр Макарченко та економіст Олексій Короїд. На фасаді 1954-го з’явилася дошка з іменем Стражеска з білого мармуру (арх. І. Шмульсон), а 1992-го її замінили бронзовою (скульптор М. Рапай, архітектор В. Єлізаров).
У цьому будинку на рубежі XIX–XX століть та пізніше мешкали відомі діячі науки і культури. У 1910-х тут жив Едуард Брадтман (1856–1918), міський архітектор Києва (1898–1915), автор проєктів житлових будинків на вулицях Городецького, 9 і 15 (у співавторстві з Г. Шлейфером), Богдана Хмельницького, 10, школи на вулиці Фрунзе (у співавторстві з В. Кричевським). У 1910-х мешкав архітектор Олександр Кобелєв (1860–1942), за проєктами якого збудовано Селянський поземельний і Дворянський земельний банки (Володимирська, 10), Вищі жіночі курси (Гончара, 55-а) та будинок Київського відділення Російського технічного товариства (Гончара, 55-б).
У 1920–1930-х у кв. № 8 жив Всеволод Обремський (1871–1940), архітектор, цивільний інженер, педагог, співавтор проєкту Київського політехнічного інституту, організатор і керівник архітектурного факультету КПІ (1920–1930). 1943–1952 у кв. № 5 мешкав Микола Стражеско (1876–1952), терапевт, академік, творець наукової школи в кардіології; ім’ям вченого названо вулицю в Києві, на території інституту встановлено пам’ятник. 1954 на фасаді встановлено дошку з білого мармуру на його пошанування (арх. І. Шмульсон), 1992 замінено бронзовою (скульптор М. Рапай, архітектор В. Єлізаров). У 1960–1970-х у кв. № 5 жив нейрофізіолог Олександр Макарченко (1903–1979), академік, віцепрезидент АН УРСР; 1961–1987 у кв. № 23 — економіст Олексій Короїд (1911–1988), ректор Київського інституту народного господарства.
Микола Стражеско — терапевт, академік, творець кардіологічної школи, мешкав 1943–1952, на фасаді його ім’я вшановано дошкою. Едуард Брадтман — міський архітектор Києва в 1898–1915. Олександр Кобелєв — архітектор Селянського поземельного та Дворянського земельного банків. Всеволод Обремський — архітектор і педагог, організатор архітектурного факультету КПІ. Олександр Макарченко — нейрофізіолог, академік, віцепрезидент АН УРСР. Олексій Короїд — економіст, член-кореспондент АН УРСР, ректор Київського інституту народного господарства.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/zhitloviy-budinok-rubezhu-1920-st_-v-yakomu-prozhivali-bradtman-e-p_-kobelyev-o-v_-makarchenko-o-f-ta-inshi; Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ