1915 року власником садиби став купець 1-ї гільдії Д. Марголін, якому належали кілька прибуткових будинків, зокрема сусідня ділянка № 27 та садиби на нинішніх вулицях Архітектора Городецького, Ольгинській, Сагайдачного. Він був членом правління та директором-розпорядником «Другого Пароплавного товариства по Дніпру та його притоках»; його син А. Марголін був відомим політичним і громадським діячем, адвокатом. Під час Другої світової війни споруди садиби постраждали, і після війни розпочалося нове будівництво: 1951 року Міністерство держконтролю УРСР отримало дозвіл на будівництво багатоповерхового будинку на місці зруйнованих. Проєкт виконали державні архітектурні майстерні «Київпроекту», авторський нагляд здійснив арх. Г. Копоровський.
Будинок семиповерховий, цегляний, прямокутний у плані, двосекційний. Цоколь облицьовано гранітом, стіни — з білої керамічної цегли, перекриття залізобетонні, фундаменти бутобетонні на цементному розчині, дах чотирисхилий. Чоловий фасад по горизонталі членується на три яруси, розділені карнизами: перший нежитловий поверх оформлено гранітним рустом з масивними входами до магазинів у вигляді порталів, на рівні другого–третього поверхів влаштовано балкони, четвертого–п’ятого — лоджії, об’єднані по висоті пілястрами та завершені масивними антаблементами. Фасад увінчано масивним карнизом з модульйонами. Дворовий фасад лаконічний: перший і другий поверхи трактовано як цокольний ярус з дощатим рустуванням у цеглі, входи виділено цементним обрамленням. Станом на 1955 на першому поверсі були магазини.