1887 року збудовано двоповерховий цегляний флігель за проектом архітектора О. Хойнацького, який згодом відмовився від ведення робіт через невиконання його розпоряджень, тож будівництво флігеля призупинили. Домовласниця скористалася нагодою й отримала другий дозвіл на спорудження триповерхового будинку під наглядом техніка А.-Ф. Краусса. Наприкінці XIX — на початку XX століття збудували фасадний чотириповерховий будинок з усіма вигодами: підйомною машиною, електричним опаленням тощо. Будинок повністю займав готель; на першому поверсі були ресторан і магазини. Крім фасадного, постали два чотириповерхові флігелі з мансардами, де здавали квартири. 1913 року садибу придбав купець 1-ї гільдії Л. Майстер. У 1910-х роках на садибі діяли готель, молочний, ковбасний і годинниковий магазини, парова пральня.
Під час Великої Вітчизняної війни частину головного будинку зруйновано бомбою; 1950 року провели капітальний ремонт із переплануванням квартир (переробили вітрини годинникової майстерні).
Головний будинок (№ 17) чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, Г-подібний, двосекційний, із двосхилим бляшаним дахом з горищними вікнами. У стилістиці історизму: симетрично-осьова композиція підкреслена центральною й бічними розкріповками з рустованими пілястрами першого–третього поверхів зі стилізованими геометричними капітелями; вісь увінчано складним атиком із трьома півциркульними горищними вікнами. Два ряди балконів у бічних розкріповках, міжповерхові гурти із сухариками й зубцями, карниз із модульйонами, прямокутні вікна з клинчастими замковими каменями, на четвертому поверсі — півциркульні. Вхід до житлового під’їзду з двору; праворуч від центральної розкріповки — проїзд у двір. Дворовий фасад стриманий, з дворовим ризалітом і видовженим вітражним вікном сходів; збереглася смуга поребрика на рівні другого поверху.
Флігель (№ 17-б) розташований на другій лінії забудови; п’ятиповерховий (останній поверх надбудований), цегляний, П-подібний, односекційний, з центральною розкріповкою й трикутним атиком; оформлення стримане, без чітко виражених стильових ознак. Звід називає садибу зразком комплексної житлової забудови у формах історизму.