1899–1900 · А.-Ф. Краусс (технік-архітектор) · цегляний стиль з мотивами неоренесансу
Анна Горенко, відома як Ахматова, наприкінці 1900-х мешкала саме тут, поки вчилася в Київській Фундуклеївській гімназії (1906–1907) і на юридичному відділенні Вищих жіночих курсів (1908–1910). У Києві вона написала свій перший опублікований вірш «На руці його багато блискучих перснів» (журнал «Сириус», Париж, 1907), а 25 квітня 1910-го обвінчалася з Миколою Гумильовим у церкві на Микільській Слобідці й на місяць поїхала до Парижа. Кілька київських поезій побачили світ уже після її смерті, а в 1960-х вона навіть планувала зібрати збірку з восьми київських віршів 1909 року й назвати її «Передвечір’я». Вірш «Старий портрет», написаний у Києві, присвячений художниці Олександрі Екстер.
Сам будинок збудовано 1899–1900 на місці одноповерхового дерев’яного за проєктом технік-архітектора А.-Ф. Краусса: чотириповерховий цегляний, з мезоніном, у стилі, який джерело називає київським неоренесансом. На третьому поверсі — пілястри доричного ордера, на четвертому — здвоєні коринфські колонки, а над порталом входу — маскарон. У 1906–1911 будинок належав дворянину А. Панфіловичу, у 1912–1918 — Х. Волкову, з 1918 — професору Г. Рейну. Нині на першому поверсі відділення страхової компанії «Оранта».
Раніше в садибі стояли одноповерховий дерев’яний будинок на підвальному поверсі, двоповерховий дерев’яний флігель, два сараї та сад. 1899–1900 на замовлення домовласниці за проєктом технік-архітектора А.-Ф. Краусса на місці одноповерхового споруджено чотириповерховий цегляний будинок з мезоніном та підвалом. У 1906–1911 він належав дворянину А. Панфіловичу, 1912–1918 — Х. Волкову, з 1918 — професору Г. Рейну. 1978 проведено капітальний ремонт.
Будинок у плані слабко виявлено Т-подібний, односекційний; фасади у цегляному стилі з мотивами неоренесансу. Фасад симетричний, із широкою центральною та двома бічними розкріповками; парадний вхід посередині, праворуч проїзд, ліворуч вхід до напівпідвалу, ряд балконів на другому–четвертому поверхах. Міжвіконні простінки оздоблено здвоєними коринфськими колонками (четвертий поверх), доричними пілястрами (третій) і лопатками; вікна декоровано замковими каменями, ліпним рослинним орнаментом. Портал входу оздоблено маскароном і коринфськими колонами. В інтер’єрі збереглися металеві огорожі сходів. Джерело вважає його одним із кращих зразків київського неоренесансу.
Наприкінці 1900-х тут жила поетеса Анна Ахматова (справжнє прізвище Горенко; 1889–1966). У цей час вона навчалася у Фундуклеївській жіночій гімназії (1906–1907) і на юридичному відділенні Вищих жіночих курсів (весна 1908 — серпень 1910). 25 квітня 1910 вона обвінчалася з Миколою Гумильовим у церкві на Микільській Слобідці. У Києві написала перший опублікований вірш (журнал «Сириус», Париж, 1907, № 2), дві поезії з циклу «Обман» (1910) та вірші, з яких у 1960-х планувала скласти збірник «Передвечір’я»; «Старий портрет» (опубл. 1911) присвячено художниці О. Екстер. Тепер у будинку — районна філія «Оранти» та комерційні фірми.
Анна Ахматова (Горенко) — поетеса, у кінці 1900-х мешкала в будинку, навчаючись у Києві; тут писала перші вірші. Олександра Екстер — художниця, якій присвячено вірш «Старий портрет». А.-Ф. Краусс — технік-архітектор, автор проєкту. Г. Рейн — професор, власник будинку з 1918. Микола Гумильов — письменник, з яким Горенко обвінчалася 1910 року.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/tarasivska/zhitloviy-budinok-18991900-v-yakomu-prozhivala-ahmatova-a-a