№ 25-а. Садиба кінця XIX — початку XX століття. На початку 1900-х на подвір’ї звели житловий флігель, а головний будинок добудували правим чотириповерховим об’ємом, і план став П-подібним. Головний будинок чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у стилі неоренесансу. Симетричний 13-осьовий фасад: центр підкреслено восьмигранними напівколонами на п’єдесталах і тричвертєвими колонами великого коринфського ордера, прикрашено дощаним рустом, замковими каменями, фільонками, фризом із зубчиками та балконами з ажурними ґратами. На кожному поверсі по дві п’яти-, семикімнатні квартири. В інтер’єрі під’їзду збереглися ліплені стелі з рослинним орнаментом, гранітні сходи з ажурним огородженням і кахляні підлоги. Флігель № 25-б чотириповерховий, цегляний, зі симетричною композицією та двома рядами балконів. Тепер на першому поверсі — фотоательє, фірмовий магазин, у флігелі — салон краси.
№ 23, середина XIX століття. 1871 року в садибі вже стояв двоповерховий на цокольному напівповерсі (з двору триповерховий з мезоніном) будинок; на подвір’ї були дерев’яний флігель, де жила родина домовласника, сарай для екіпажів, майстерня з ремонту екіпажів і цегляна кузня. 1885 року технік-архітектор А.-Ф. Краусс виконав проєкт перебудови частини будинку: одне вікно перетворили на вхід до магазину. 1910 року садиба перейшла до О. і В. Москвичів та В. Богомольця, 1913-го — до київського купця 2-ї гільдії, будівельного підрядника Ф. Альошина та В. Богомольця. Будинок вирішений у формах класицизму: другий поверх оздоблено архівольтами, які спираються на пілястри доричного ордера, вінцевий карниз великого виносу. Збереглися троє дерев’яних сходів. Це один з небагатьох зразків житлової забудови середини XIX століття в стилі класицизму, що дожили до наших днів; тепер у напівповерсі магазин.