Головний будинок (№ 20) виходить чоловим фасадом на червону лінію забудови вулиці. Шестиповерховий на цокольному поверсі, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний, односекційний, з парадною й чорною сходовими клітками та ліфтовою шахтою. Проїзд на подвір’я — праворуч від головного входу. Первісний п’ятиповерховий об’єм споруджено в стилі історизм з елементами класицистичної архітектури й модерну, декор фасадів змодельований у цеглі. Шостий поверх надбудовано, вірогідно, в 1950-х роках, стильових ознак він не має. Композиція головного фасаду триосьова, симетрична; головну вісь виділено вузьким ризалітом, акцентованим на першому поверсі арковим входом з профільованим архівольтом і замковим каменем. Ризаліт завершує аттиковий поверх із напівциркульним фронтоном. Осі фланковано рустованими лопатками (другий–третій поверхи) та лопатками з орнаментальними композиціями вгорі (четвертий–п’ятий). Завершує п’ятиповерхову композицію карниз з аркатурою. Дворовий фасад — без архітектурного та скульптурного декору, крім простих гуртів із сухариками. В інтер’єрі вестибуля збереглися карнизні гурти, первісні металеві огорожі сходів і підлога з кольорових серійних кахлів із стилізованих жовтих чотирилисників та коричневого меандра.
Флігель № 20-б розташований на одній осі з головним будинком і повторює його конфігурацію; у 1950-х на ньому надбудовано п’ятий поверх. Фасади виконані в історизмі з елементами класицизму та готики, вікна мають клинчасті перемички із замковими каменями, центральний вхід — готичну лучкову перемичку; у вестибулі такий самий візерунок підлоги. Флігель № 20-в вбудований у ризаліт першого флігеля по лівій межі садиби, Г-подібний у плані, утворює друге внутрішнє подвір’я; фасади простіші. Садиба — характерний і водночас цікавий зразок міської забудови початку XX століття. Нині цокольний поверх головного будинку використовується під торговельні й офісні приміщення, у флігелях частину приміщень зайнято офісами. Відомостей про замовника й мешканців у джерелі немає.