Складається з двох цегляних суміжних об’ємів, які становлять окремі секції: наріжного триповерхового з підвалом, Г-подібного в плані, і чотириповерхового з підвалом, теж Г-подібного. Дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Входи: в головну секцію по центру фасаду, в крило з боку Старовокзальної вулиці — з подвір’я. Оздоблений у стилі історизм з рисами неоренесансу. Стіни розчленовано розкріповками, виділеними коринфськими пілястрами на рівні другого—третього поверхів і трикутними фронтончиками у завершеннях. Їх рясно декоровано ліпленими деталями: маскаронами міфологічних істот і тварин у замкових каменях архівольтів вікон і в тимпанах фронтончиків, орнаментом (плетениця, меандр). Особливо виразно оформлено скошене наріжжя з балконом на іонічних колонках на рівні третього поверху; воно завершене вежкою півсферичної форми, покритою бляшаною лускою, із шатром і шпилем. Звід називає будинок найзначнішою історичною спорудою поблизу площі Перемоги.
1904—12 у свого гімназійного товариша Е. Шмуклера (згодом художника) тут бував письменник Костянтин Паустовський (1892—1968), який навчався в Першій гімназії, а з 1912 року — на фізико-математичному факультеті Київського університету; 1913-го переїхав до Москви. Адресу він згадує в автобіографічній «Повісті про життя». За даними Зводу, на першому поверсі містилися ресторан і магазин.