BRUK

Саксаганського, 139 — особняк підприємця Марцинчика

2-га пол. 19 ст. · історизм з рисами неоренесансу

В кінці 1890-х років ділянка з багатьма дерев’яними одноповерховими спорудами перейшла у власність підприємця Адольфа-Едуарда Марцинчика, і він жив тут до 1912 року. Закінчивши медичний факультет Київського університету як провізор, він 1881-го заснував Південно-Російське товариство торгівлі аптекарськими товарами (ЮРОТАТ) — мережу аптек і складів у Києві, якою беззмінно керував. Був багаторічним президентом Київського фармацевтичного товариства й синдиком лютеранської громади, похований на Байковому цвинтарі. Будинок ЮРОТАТу стоїть на цій же вулиці, № 108/16. Сам особняк — «досить вдала стилізаторська копія ренесансного палаццо»: рівномірні вікна, профільовані карнизи, на другому поверсі — аркові вікна з архівольтами й канельовані колонки на кронштейнах у міжвіконнях, ліплені замкові камені у вигляді картушів і модульйонів. У радянський час його надбудували третім поверхом, розібрали вежку, змінили планування, і силует вирівняли. Нині будинок входить до комплексу підприємства «Київмедпрепарат».

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

Будинок займав частину фронту просторої ділянки з численними одноповерховими дерев’яними житловими, торговельними та службовими спорудами (не збереглися). В кінці 1890-х років ділянка перейшла у власність підприємця А.-Е. Марцинчика. За радянського часу будинок надбудовано третім поверхом з частковим збереженням стилю, силует вирівняно, вежку розібрано, внутрішнє планування змінено. Нині він триповерховий, цегляний, тинькований, прямокутний у плані, з невеликим виступом на лівому фланзі, який підкреслював проїзд на подвір’я (тепер на його місці вікно).

Будинок вирішено в стилі історизм. Архітектурно-мистецьку цінність визначає головний фасад, первісна площина якого була досить вдалою стилізаторською копією ренесансного палаццо. Ритмічно-ярусну композицію утворюють рівномірний крок віконних прорізів і чіткі лінії профільованих міжповерхових карнизів та підвіконних гуртів. Прямокутні вікна першого поверху мають лиштви з прямими сандриками, аркові вікна другого — архівольти на пілястрах, аркові вікна третього — просте обрамлення. У міжвіконнях другого поверху встановлено на кронштейнах канельовані колонки з перехватами. Ліплений декор складається із замкових каменів (на першому поверсі — у вигляді картушів, на другому — модульйонів), над- і підвіконних фільонок з рослинним орнаментом, а лиштви вікон прикрашено листям (перший поверх) та лускою (другий). Звід оцінює будинок як яскравий зразок невеликої житлової споруди-особняка з рисами неоренесансу.

У 1890-х роках — 1912 тут жив Адольф-Едуард Марцинчик (1846—1912) — підприємець і громадський діяч. Закінчив медичний факультет Київського університету зі званням провізора фармації, 1881 року заснував Південно-Російське товариство торгівлі аптекарськими товарами (ЮРОТАТ), що утримувало у Києві мережу аптек і складів; був його беззмінним директором. Багаторічний президент Київського фармацевтичного товариства, входив до складу синдиків (членів вищої ради) київської лютеранської громади. Похований на Байковому цвинтарі. Нині будинок — складова комплексу промислового підприємства «Київмедпрепарат».

Відомі люди

Адольф-Едуард Марцинчик — підприємець і громадський діяч, провізор; заснував 1881 року товариство ЮРОТАТ з мережею аптек і складів у Києві, був президентом Київського фармацевтичного товариства та синдиком лютеранської громади; жив у цьому будинку з 1890-х до 1912 року.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/saksaganskogo/zhitloviy-budinok-2-yi-pol-19-st_-v-yakomu-prozhivav-martsinchik-a-e-a-ya Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ

← Саксаганського, 137/18Саксаганського, 143 →