Забудова цих садиб у середині XIX століття складалася з дерев’яних малоповерхових будівель. Первісний триповерховий об’єм зведено в садибі, сусідній з наріжною, яка з 1879 року належала домовласнику В. Сисоєву; той 1894 року замовив проєкт першої секції. Авторський нагляд за будівництвом проводив архітектор О. Кривошеєв, тож його можна вважати й автором проєкту. Т-подібна у плані симетрична споруда мала центральний ризаліт із тридільним фронтоном, акцентований восьмигранною вежкою з майданчиком і ажурним металевим парапетом; вертикальне членування підкреслювали пілястри з рустом внизу.
Наприкінці 1890-х на наріжній ділянці звели будинок, що повністю повторював форми попереднього. У документах 1900 року домовласником обох садиб названо В.-Ф. Ясенецького; ймовірно, саме він був замовником. У будинку було по дві п’ятикімнатні квартири на другому та третьому поверхах. У 1930-х обидві секції надбудували четвертим поверхом. Нині це чотириповерховий будинок з цокольним поверхом з боку вулиці Руставелі, оздоблений в історизмі; його вважають типовим прибутковим будинком кінця XIX століття і важливим містобудівним акцентом, попри висотні споруди 1970-х навколо.
На початку 1900-х років у будинку містилися редакція та контора щорічника «Весь Київ. Адресна і довідкова книга», що виходив з 1899-го, а в 1905—15 роках видавався С. Богуславським. Книга містить списки вулиць і садиб із позначенням власників, покажчики урядових установ, навчальних закладів, лікарень, торгових і промислових підприємств, музеїв, бібліотек, громадських організацій та адреси мешканців. 1906 року редакція містилася на цій же вулиці в будинку № 10, пізніше — на вулицях Архітектора Городецького і Заньковецької.