BRUK

провулок Хорива, 1 — Національний музей «Чорнобиль»

1910–1911 · Е. Брадтман · раціональний модерн

Колись тут сиділи поліцейські й чергували пожежники, а з дозорної вежі-каланчі виглядали пожежі. 1910 року Київська міська дума виділила на нову Подільську поліцейську дільницю й пожежне відділення 183 тисячі карбованців, поставивши підрядникові умову: знести старі будівлі й вивезти сміття. Проєкт склав архітектор Е. Брадтман, будували Гіршвельд, Кучер і Розенблюм. Вийшов двоповерховий корпус із широкими арковими виїздами для пожежних екіпажів і восьмиярусною дозорною вежею з балкончиками для спостереження — у формах раціонального модерну. Ворота з первісними дерев’яними стулками збереглися досі. Це одна з чотирьох історичних споруд Києва, пов’язаних з пожежною охороною: збереглися ще Старокиївське й Либідське відділення, а Двірцеве знесли на початку 1970-х. Пожежники користувалися будинком до 1987 року, а тоді його віддали під музей «Чорнобиль»: проєкт перебудови 1988–1989 років розробив «Київпроект» (головний архітектор Л. Коваль), фасади відреставрували в первісному вигляді. Музей відкрився 25 квітня 1992 року з ініціативи МВС на основі фотодокументальної виставки пожежників і ліквідаторів, а 1996-го, у десяту річницю катастрофи, отримав статус національного. Вражає й підлога найбільшої зали: її малюнок повторює підлогу реакторної зали АЕС. Нову сторінку історії дописала війна: в ніч на 24 травня 2026 року під час російської атаки на Київ будівлю музею пошкодило, а за даними МВС близько 40% експонатів постійної експозиції втрачено безповоротно — і це незадовго після реставрації та оновлення виставки до 40-х роковин аварії.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Пошкоджений війною · 24.05.2026

Під час масованої атаки на Київ будівля Національного музею «Чорнобиль» зазнала пошкоджень; близько 40% експонатів постійної експозиції безповоротно втрачено (за даними МВС).

Джерело: Укрінформ

Історія

1910 року Київська міська дума виділила 183 тисячі карбованців на спорудження Подільської поліцейської дільниці й пожежного відділення за умови, що підрядник знесе старі будівлі та вивезе сміття. Проєкт розробив архітектор Е. Брадтман; будівництво доручили підрядникам Гіршвельду, Кучеру й Розенблюму (1910–1911). До комплексу входили дозорна вежа (каланча) і двоповерховий корпус: на першому поверсі з боку провулка містилися відсіки для пожежних екіпажів, з боку подвір’я та на другому поверсі — приміщення для реманенту, пожежної команди й поліцейської дільниці.

Подільська пожежна частина користувалася будинком і далі; з грудня 1976 тут розташувалося ще й Управління пожежної охорони Київської області. 1981 року управління перенесли до нового будинку, а 1987-го виїхала й Подільська пожежна частина. Звільнену споруду призначили для музею «Чорнобиль». Проєкт реконструкції 1988–1989 років розробили у філії «Архпроект» інституту «Київпроект» (головний архітектор Л. Коваль): замінили конструкції даху й перекриттів, на першому поверсі влаштували вестибюль із парадними двомаршовими сходами, на другому розібрали перегородки й облаштували три великі експозиційні зали, над південною частиною додали мансардний поверх; фасади відреставрували у первісному вигляді. Музей відкрився 25 квітня 1992 року з ініціативи МВС України на основі фотодокументальної виставки пожежників і ліквідаторів; експозицію 1993–1996 років збудовано за художньо-дизайнерською концепцією народного художника України А. Гайдамаки. 26 квітня 1996 року Указом Президента України музею надано статус національного. Того ж року біля входу встановили пам’ятний знак жертвам Чорнобильської катастрофи.

Будинок цегляний, на гранітному цоколі, двоповерховий, з восьмиярусною вежею на лівому фланзі (шість нижніх ярусів квадратні в плані, два верхні — на циліндричному стрижні). Балкони з ажурними ґратами на третьому, шостому й сьомому ярусах слугували для спостереження; наріжжя вежі закріплені модерністичними пілонами. Головний фасад із виїздами, перекритими лучковими арками, поділено на одинадцять однотипних прясел; вікна завершено стилізованими трикутними сандриками. Інтер’єри оздоблено світлим кубинським мармуром і гранітом, а підлога найбільшої зали на другому поверсі імітує підлогу реакторної зали АЕС.

Війна: за даними МВС (Укрінформ), у ніч на 24 травня 2026 року внаслідок російської атаки на Київ будівля Національного музею «Чорнобиль» зазнала пошкоджень, близько 40% експонатів постійної експозиції безповоротно втрачено. Незадовго до цього музей відкрився після реставрації з оновленою експозицією до 40-х роковин аварії.

Відомі люди

Е. Брадтман — архітектор, автор проєкту поліцейської дільниці й пожежного відділення 1910–1911 років.

Л. Коваль — головний архітектор проєкту реконструкції будинку під музей (1988–1989, «Київпроект»).

А. Гайдамака — народний художник України, автор художньо-дизайнерської концепції експозиції музею (1993–1996).

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/horiva-provulok/podilskih-politseyskoyi-dilnitsi-y-pozhezhnogo-viddilennya-budinok-191011 ; Укрінформ (за даними МВС), про атаку 24 травня 2026: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4126798-blizko-40-eksponativ-muzeu-cornobil-bezpovorotno-vtraceni-cerez-rosijsku-ataku-mvs.html ; engage.org.ua, про музей: https://engage.org.ua/natsionalnyi-muzei-chornobyl-oseredok-pamiati-pro-trahediiu-ta-stiikist/