Межигірська, 19 — пекарня в підвалі й Меркурій на фронтоні

Садиба на Межигірській, 19 відома з опису й оцінки майна, які 1899 року склав для страхування архітектор В. Ніколаєв. На ділянці тоді стояли чотири цегляні споруди під бляшаними дахами. Головний двоповерховий будинок мав у підвалі пекарню, на першому поверсі — чотири хлібні крамниці, на другому — житло. У триповерховому дворовому флігелі в підвалі була пральня, вище житло; в одному з двоповерхових флігелів були служби, магазини й житло, в іншому служби та житло. Ймовірним будівничим вважають архітектора К. Шимана. 1903 року Х. Казарновська продала садибу; далі нею володіли Я. Заболоцький і родина Криволапів-Горочадських, з 1910 року родина подільських міщан М. і А. Верет, з 1914 року Т. Криволап-Горочадський. Садиба прямокутна, забудована по периметру головним будинком і трьома флігелями в цегляному стилі. Головний будинок складається з двох, очевидно, різночасових частин, з’єднаних спільними сходами. Права частина в дусі неоренесансу має три аркові вікна з акантовими замковими каменями, балкон і тридільний аттик. Ліва частина з проїздом увінчана трикутним фронтоном з головою Меркурія; у замкових каменях над проїздом і входом лев’ячі маски, балкон фланкують напівколони коринфського ордера. Флігелі Звід вважає зразком малоповерхової забудови Подолу останньої чверті XIX століття. На час укладання Зводу в головному будинку були пивний бар і установа, у лівому флігелі офіси, тильний — допоміжне приміщення.

В. Ніколаєв — архітектор, 1899 року склав опис і оцінку садиби для страхування. К. Шиман — архітектор, імовірний будівничий садиби. Х. Казарновська — власниця садиби, продала її 1903 року. Я. Заболоцький — власник садиби після 1903 року. М. і А. Верет — подільські міщани, власники садиби з 1910 року. Т. Криволап-Горочадський — власник садиби з 1914 року.