Двоповерховий цегляний Контрактовий будинок у плані трапецієподібний, що зумовлено формою ділянки. Середні частини поверхів відведено під колонні зали: для укладання контрактів (перший поверх) і для зборів та концертів (другий). Фасади симетричні, з портиками доричного ордера; головний, південний, з боку площі прикрашає чотириколонний портик із трикутним фронтоном. Горизонтальність підкреслено рустуванням і спокійним ритмом прямокутних вікон. Ще під час будівництва архітектор А. Меленський вніс зміни до проєкту: не зробив фронтон на східному фасаді, змінив вхід до зали першого поверху, не влаштував підвалів під середньою частиною. Пам’ятка належить до важливих творів київського класицизму.
Під час ярмарків, що тривали з 15 січня до 1 лютого, товари розміщували на площі перед Гостиним двором у балаганах, а найкращі — у Контрактовому будинку. На верхньому поверсі уздовж стін стояли крамниці, посередині була зала, де торгові люди вели переговори й укладали угоди; увесь перший поверх також віддали крамницям. Контракти відкривалися зранку, увечері дворянство влаштовувало бенкет. Будинок був місцем дворянських зібрань і виборів предводителів; з 1838 року, коли заснували Будинок дворянського зібрання, він виконував роль купецького клубу. Тут відбувалися концерти, благодійні лотереї, бали й маскаради, сільськогосподарські виставки краю (до 1880-х років). На контрактах бували Т. Шевченко, М. Гоголь (1835), О. де Бальзак (1847, 1849, 1850); у січні 1847-го виступав Ференц Ліст, також брати Г. та Ю. Венявські, скрипаль К. Ліпінський, віолончеліст Ф. Серве (автор п’єси «Спогади про Київ»), співачка А. Каталані (1823), гастролювали італійська опера, балетні трупи, польські, українські й російські театральні трупи, музичні капели з кріпаків. У 1890-х роках тут грало Київське драматичне товариство.
Наприкінці XIX — на початку XX століття, коли в місті вже була мережа культурних закладів, а ярмарок згасав, будинок втратив значення і правив за приміщення для невідкладних потреб (притулок, шпиталь, виборча дільниця). За радянської влади тут працювали Торговельна академія і Торговельний музей (1926-29), технічні училища, дирекція Театру естради. Під виглядом контрактів 1828-29 тут збиралися представники польського національно-визвольного руху.
Інтер’єри докорінно перебудовано. Реставрацію закінчили 1998 року (автор проєкту В. Шевченко) — на східному фасаді влаштували фронтон за первісним проєктом, а на фасаді відкрили меморіальну дошку Ференцу Лісту (ск. Ю. Багаліка, арх. Я. Віг). Тепер тут Українська міжбанківська валютна біржа. Серед гостей будинку згадано й О. Пушкіна (1821); у 1821-25 роках під час ярмарку тут збиралися на наради декабристи, а 1925 на фасаді встановили їм меморіальну дошку.