Будинки № 3 і № 5 — прибуткові будинки 1871 року, надбудовані 1913-го. 1867 садибу, що виходила на Костьольну й Михайлівську вулиці, придбала А. Давиденко. 1871-72 на Костьольній споруджено триповерховий будинок (№ 5) за проєктом архітектора П. Тустановського. 1913 почалася надбудова цієї та сусідньої споруди (№ 3) до п’яти поверхів. З 1914 власником садиби був купець Я. Каплер (батько кіносценариста О. Каплера), на замовлення якого того ж року з тилу добудовано шестиповерховий флігель (тепер Михайлівська, 2-6; арх. Л. Толтус). Вуличні фасади обох будинків оздоблено однаковими ліпними деталями початку XX століття. Обидва п’ятиповерхові, на підвалі, цегляні, з симетричним головним фасадом: центральну вісь виділено входом і аттиком, будинок № 5 має розкріповку невеликого виносу з двома пілястрами. У будинку № 3 збереглося ліплення дрібного рельєфу в інтер’єрі; 1975 року тут був капітальний ремонт. Це цікавий приклад зведення великого житлового будинку в два етапи з повною зміною архітектурного образу.
Будинок № 4 (1887) нижнім торцем звернений до Майдану Незалежності. У 1870-80-х роках садиба належала київському купцю, австрійському підданому Ф. Людвиковському; 1878 за проєктом архітектора П. Спарро в ній збудовано триповерховий цегляний флігель (не зберігся). Проєкт прибуткового будинку виконав архітектор О. Шіле. П’ятиповерховий, з цокольним поверхом, цегляний, тинькований, односекційний, з двома квартирами на поверсі. Композиція фасаду з рисами неоренесансу центрально-осьова, тридільна; у декорі — іонічні пілястри по четвертому-п’ятому поверхах і тосканські в обрамленні вікон, рельєфні композиції з рослинним рисунком у підвіконних фільонках і замкових каменях. За радянського часу на обох торцях добудовано балкони. Збереглися різьблені дерев’яні двері парадного входу.