BRUK

Костянтинівська, 9 — садиба першої київської недільної школи

1832 · П. Дубровський, М. Казанський · класицизм

11 жовтня 1859 року в цьому будинку відкрили першу безкоштовну недільну школу для робітників, ремісників і селян. Викладали в ній 17 студентів університету, серед них Михайло Драгоманов, а вчили грамоти, арифметики й креслення — і українською, і російською. У бібліотеці стояли «Кобзар» та твори Марка Вовчка, а Шевченко, який у серпні 1859-го гостював у Києві, зустрічався тут зі студентами й згодом надіслав для школи 50 «Кобзарів» та свій «Буквар». Правда, 1861 року уряд школи закрив. Будинок збудували 1832-го для губернського секретаря Доливо-Блотницького, а портик тосканського ордера й досі тримає фасад.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

Садиба складається з головного корпусу і флігеля. Головний корпус, спершу двоповерховий, збудовано 1832 року за проєктом арх. П. Дубровського для губернського секретаря К. Доливо-Блотницького на землі, придбаній частинами 1813-го в П. Масловича та 1818-го в київської міщанки Г. Науменко. 1835 року садибу разом із будинком продали для дворянського повітового училища, що відкривалося на Подолі. Первісний об’єм у стилі класицизму: руст першого поверху, прості міжповерхові тяги й сандрики-полички, а головний акцент — портик тосканського ордера з тричвертєвих колон і пілястрів. 1897 року будинок капітально перебудували під початкову комерційну школу (арх. М. Казанський); у радянський час надбудували третій поверх, що спотворив первісну архітектуру. Флігель (нині Хорива, 6) — двоповерховий Г-подібний, 1-ї половини XIX століття, зі спрощеними фасадами.

11 жовтня 1859 року в садибі відкрили першу безкоштовну недільну школу для навчання робітників, ремісників і селян основам писемності та лічби. Ініціатива належала професору університету П. Павлову і студентам Я. Бекману, Ф. Вороному, М. Драгоманову, М. Муравському та ін.; 17 студентів стали першими викладачами. Дозвіл у влади виборов попечитель навчального округу М. Пирогов. Заняття проходили в неділю і свята; учнів віком від 12 до 30 років було до 149. Викладали російською та українською, у невеликій бібліотеці були твори Т. Шевченка й Марка Вовчка. Шевченко, який у серпні 1859-го відвідував тут свого друга, вчителя малювання О. Сенчила-Стефановського, зустрічався зі студентами-організаторами, а 1860 року надіслав для шкіл 50 примірників «Кобзаря», 1861-го — «Буквар південноросійський». Того ж 1861 року недільні школи за наказом уряду закрили.

Пізніше в садибі працювали чотирикласна прогімназія, 1870–1878 — Третя київська гімназія. 1897 споруди передали Товариству поширення комерційних знань, що виникло 1896-го з ініціативи підприємців; серед його членів були доброчинці М. Дегтерьов, Д. Марголін, С. Могилевцев, Н. Терещенко, Б. Ханенко, М. Чоколов. 1918 року тут була військова комендатура, після громадянської війни — загальноосвітня школа. Тепер у головному будинку заочна середня школа № 2, у флігелі — шаховий клуб.

Відомі люди

Михайло Драгоманов — студент, один із перших викладачів недільної школи (згодом історик і публіцист). Тарас Шевченко — поет, підтримав ідею недільних шкіл, у серпні 1859-го відвідував тут друга й надсилав книжки для школи. О. Сенчило-Стефановський — вчитель малювання повітового училища, друг Шевченка, жив у будинку училища. П. Дубровський — архітектор, автор проєкту 1832 року. К. Доливо-Блотницький — губернський секретар, перший власник будинку. М. Казанський — архітектор перебудови 1897 року. Б. Ханенко, Н. Терещенко, Д. Марголін — члени Товариства поширення комерційних знань. М. Пирогов — попечитель Київського навчального округу, домігся дозволу на школу.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua, автори І. Свистун, Л. Толочко, Л. Шевченко), https://pamyatky.kiev.ua/streets/kostyantinivska/sadiba-povitovogo-dvoryanskogo-uchilishcha-19-st_-v-yakiy-mistilasya-persha-nedilna-shkola

← Костянтинівська, 7Костянтинівська, 16 →