Садибу 1908 року викупив Російський для зовнішньої торгівлі банк. У ньому та в Санкт-Петербурзькому міжнародному комерційному банку було зосереджено 90 відсотків операцій з експорту українського цукру. Проєкт виконав петербурзький академік архітектури Федір Лідваль, скульптуру — В. Кузнецов. Будівництво завершилося вже під час Першої світової війни.
Керуючим відділенням був Абрам Добрий — член правління товариства цукрозаводчиків, у 1918 році член фінансової комісії УНР. У квітні 1918 року його викрали, що спричинило гостру кризу у стосунках УНР з німецьким командуванням; звільнили його після приходу до влади гетьмана Скоропадського.
У вересні 1941 року вибухнули сусідні наріжні будинки, і банк загорівся: вогонь знищив гранітні перемички, маскарони й оздоби, вціліли лише картуш над парадними дверима та маскарон над брамою. Будинок відбудували 1950 року; тепер тут працює міське управління архітектури.