Наприкінці 1840-х ділянка належала купцю Г. Фінке, тодішньому міському голові; ймовірно, саме він звів двоповерховий фасадний будинок. У 1860–1880 роках садибою володіли брати Широкови, а з 1880 року — книготорговець Микола Оглоблін — колишній прикажчик у книгарні С. Літова, який отримав її від господаря і перетворив на авторитетну фірму з двома магазинами й видавничою справою. У 1887–1888 роках архітектор А.-Ф. Краусс переоформив фасад у неоренесансних формах.
У 1895–1913 роках тут містилася редакція «Записок» Київського відділення технічного товариства з бурякоцукрової промисловості, а в 1907–1913 роках — редакція журналу «Инженер». У цих виданнях друкувалися Євген Патон, Петро Чубинський, Павло Тутковський.
До революції будинок мав адресу Хрещатик, 10. У 1959–1961 роках будинок надбудували двома поверхами для інституту «Променергопроект» і облицювали керамічною плиткою, а в 2000–2003 роках додали шостий і сьомий поверхи.